Page 49 - 6872

(АВ/2)=0,4 м (дивись додаток 27 «Инструкция по
электроразведке»).

А 4 А 3 А 2 А 1 В 1 В 2 В 3 В 4
          
M 1 О N 1
А 3 А 2 А 1 В 1 В 2 В 3
        
M 2 О N 2
А 2 А 1 В 1 В 2
      
О N
M 3 3

Рисунок 4.3 - Схема розміщення електродів

У такому разі струм розповсюджується на незначну глибину, а
підраховане значення позірного опору  п характеризує породи
тільки верхньої частини геологічного середовища. Початкова
віддаль між приймальними електродами MN становить не
біьше 1/3 довжини АВ. Поступово віддаль АВ збільшується
приблизно у геометричній прогресії з коефіцієнтом
нарощування розносів k=1,6.
При стабільних значеннях сили струму і опору гірських
порід різниця потенціалів між M і N змінюється приблизно
обернено пропорційно квадрату віддалі між електродами АВ.
Зі зростанням довжини лінії АВ у процесі зондувань настає
мить, коли на даній лінії MN виміряти U з похибкою не
більшою 5% вже неможливо. Тоді, зі зростанням довжини
лінії АВ, збільшують віддаль між електродами MN. Як
правило, ця віддаль повинна бути не більшою, ніж 1/3 АВ, але
якщо можливо, то вона вибирається кратною 10 м, тобто 10;
20; 50 м і т.д. Згідно «Инструкции по электроразведке»
(пункти 3.4.35-41) рекомендовано брати довжину
приймальної лінії 2; 10; 150; 500 м і так далі. Необхідно мати
на увазі, що чим менша довжина лінії MN, тим точнішими
будуть результати вимірювань при інших рівних умовах.

49