Page 143 - 6872

масштаб, і отримують подвоєну глибину залягання центра
сферичного тіла. Тобто

2H=a∙b [м]. (13.1)

У другому способі використовується параметр q.
U
Параметр q - ширина аномалії на рівні min (див. рис. 13.2).
2
U
Для цього через точку min проводять горизонтальну лінію.
2
З точок перетину цієї лінії з графіком проводять
перпендикуляр на вісь абсцис і визначають величину
параметра q. Залежно від форми збурюючого тіла, глибину
обчислюють за формулами:

H  0,65∙q - для тіл сферичної форми; (13.2)

H  0,5∙q - для тіл циліндричної форми; (13.3)

H  0,4∙q - для тіл пластоподібної форми; (13.4)

H  0,3∙q - для тіл, які мають вертикальне
падіння пласта.
(13.5)

Третій спосіб. Тут інтерпретація проводиться по параметру m.
Даний спосіб точніший, ніж два попередніх. Для визначення
параметра m необхідно провести дотичну до графіка у точці
мінімуму і дотичні до найбільш нахилених ділянок кривої
(див. рисунок 13.2). З точок перетину цих дотичних
опускають перпендикуляри на вісь абсцис і визначають
значення m 1 і m 2 . Після цього вираховують їх середнє
арифметичне m cp. Залежно від форми збурюючого тіла,
глибину обчислюють за такими формулами:

H  0,86∙m cp - для сферичних тіл; (13.6)

H  0,6∙m cp - для циліндричних тіл; (13.7)

143