Page 173 - 6865

Мережа Ethernet найбільш популярна у світі (більше
90% ринку), приблизно такою вона й залишиться в найближчі
роки. Цьому в чималій мірі сприяло те, що із самого початку
характеристики, параметри, протоколи мережі були відкриті, у
результаті чого величезне число виробників в усьому світі
стали випускати апаратуру Ethernet, повністю сумісну між
собою.
У класичній мережі Ethernet застосовувався 50-омний
коаксіальний кабель двох видів (товстий і тонкий). Останнім
часом (з початку 90-х років) найбільше поширення отримала
версія Ethernet, що використовує як середовище передачі
кручені пари. Визначений також стандарт для застосування в
мережі оптоволоконного кабелю. Для обліку цих змін у
споконвічний стандарт IEEE 802.3 були зроблені відповідні
зміни. В 1995 році з'явився додатковий стандарт на більш
швидку версію Ethernet, що працює на швидкості 100 Мбіт/с
(так званий Fast Ethernet, стандарт IEEE 802.3u), що
використовує як середовище передачі кручену пару або
оптоволоконний кабель. В 1997 році з'явилася й версія на
швидкості 1000 Мбіт/с (Gigabit Ethernet, стандарт IEEE
802.3z).
Крім стандартної топології шина все ширше
застосовуються топології типу пасивна зірка й пасивне дерево.
При цьому передбачається використання репітерів і
репітерних концентраторів, що з'єднують між собою різні
частини (сегменти) мережі. У результаті може сформуватися
деревоподібна структура на сегментах різних типів. Як
сегмент (частина мережі) може виступати класична шина або
одиничний абонент. Для шинних сегментів використовується
коаксіальний кабель, а для променів пасивної зірки (для
приєднання до концентратора одиночних комп'ютерів) –
кручена пара й оптоволоконний кабель. Головна вимога до
отриманої в результаті топології - щоб у ній не було
замкнутих шляхів (петель). Фактично виходить, що всі

170