Page 147 - 6865

одному. Інакше в результаті проходження по кабелях різної
довжини між сигналами на приймальному кінці утвориться
часове зрушення, що може привести до збоїв у роботі або
навіть до повної непрацездатності мережі. Наприклад, при
швидкості передачі 100 Мбіт/с і тривалості біта 10 нс це
часове зрушення не повинно перевищувати 5-10 нс. Таку
величину зрушення дає різниця в довжинах кабелів в 1-2
метри. При довжині кабелю 1000 метрів це становить 0,1-0,2
%. Треба відзначити, що в деяких високошвидкісних
локальних мережах все-таки використовують паралельну
передачу по 2-4 кабелях, що дозволяє при заданій швидкості
передачі застосовувати більш дешеві кабелі з вужчою
пропускною смугою. Але припустима довжина кабелів при
цьому не перевищує сотні метрів. Прикладом може служити
сегмент 100BASE-T4 мережі Fast Ethernet. Промисловістю
випускається величезна кількість типів кабелів, наприклад,
тільки одна найбільша кабельна компанія Belden пропонує
більше 2000 їхніх найменувань. Але всі кабелі можна
розділити на три великі групи: електричні (мідні) кабелі на
основі кручених пар проводів (twisted pair), які діляться на
екрановані (shielded twisted pair, STP) і неекрановані
(unshielded twisted pair, UTP); електричні (мідні) коаксіальні
кабелі (coaxial cable); оптоволоконні кабелі (fibre optic). Кожен
тип кабелю має свої переваги й недоліки, так що при виборі
треба враховувати як особливості розв'язуваного завдання, так
й особливості конкретної мережі, у тому числі й топології.
Можна виділити наступні основні параметри кабелів,
принципово важливі для використання в локальних мережах:
смуга пропускання кабелю (частотний діапазон сигналів, що
пропускає кабель) і загасання сигналу в кабелі. Два цих
параметри тісно зв'язані між собою, бо з ростом частоти
сигналу зростає згасання сигналу. Треба вибирати кабель, що
на заданій частоті сигналу має прийнятне загасання. Або ж
треба вибирати частоту сигналу, на якій згасання ще

144