Page 79 - 6862

них зберігають нагрітий теплоносій і у разі потреби подають до теплообмінників.
Потужність СЕС баштового типу складає (10-100) МВт, ККД – (10-20) %.
Існують варіанти параболоцилі-
ндричних сонячних електростанцій
(СЕС) з фотоелементами. Це дозволяє
спростити конструкцію станції і
зменшити площу фотоелементів.
Однак ККД таких систем не
перевищує 10 %.
Параболічний концентратор – це
параболічне дзеркало з приймачем,
встановленим у його фокусі, рис. 7.2.
У приймачі знаходиться двигун
Рис. 7.1. Пароболоциліндричний Стірлінга. Робоче тіло двигуна водень
концентратор або гелій. Потужність однієї установки
складає (10-25) кВт. ККД системи
досягає (25-30) %. Концентратори баштового типу розміщують навколо
центрального приймача і фокусують на нього сонячне випромінювання, рис. 7.3.

Рис. 7.2. Параболічний концентратор Рис. 7.3. Баштова СЕС

В кожний концентратор інтегрована система руху за Сонцем, тому
відбиті сонячні промені завжди спрямовані на центральний приймач.
Концентрація сонячного випромінювання в 1000 разів більша за звичайну. В
баштовому приймачі розташована парова турбіна, як робоче тіло
використовують водяну пару, повітря, масло. Температура теплоносія
(500-1500) °С. Часто в таких СЕС встановлюють теплові акумулятори.
Потужність СЕС баштового типу складає (10-100) МВт, ККД – (10-20) %.
В результаті огляду різних видів СЕС можна зробити такі висновки:

- баштові, пароболоциліндричні СЕС доцільно використовувати для
живлення промислових об’єктів потужністю від одиниць до десятків мегават;

76