Page 59 - 6862

(ґрунтові колектори) або вертикально (ґрунтові зонди) у яких циркулює
теплоносій.
У ґрунтових колекторах відбір тепла ґрунту здійснюють системою
пластикових труб, розміщених на достатньо великий площі. Пластикові труби з
поліетилену або поліхлорвінілу вкладають у ґрунт на глибину (1,2-1,5) м на
2
відстані (0,5-0,7) м паралельно одна одній так, щоб на 1 м було прокладено (1,4-2)
м труб. Способи укладання труб ґрунтових колекторів показано на рис. 5.3.

1 – із послідовно з’єднаних труб, 2 – із паралельно з’єднаних труб, 3 – укладений в траншеї,
4 – у формі петлі, 5 – спіральний, укладений горизонтально,
6 – спіральний, укладений вертикально
Рис. 5.3. Типи ґрунтових колекторів

Кількість тепла і площа поверхні теплообміну залежать від
теплофізичних властивостей ґрунту і кліматичних умов:
2
- сухий піщаний – (10-15) Вт/м ;
2
- сирий піщаний – (15-20) Вт/м ;
2
- сухий глинистий – (20-25) Вт/м ;
2
- сирий глинистий – (25-30) Вт/м ;
2
- водоносний – (30-35) Вт/м .
На обмежених за площею ділянках використовують ґрунтові зонди, які
виготовляють з поліетиленових або пропіленових труб. У більшості випадків у
кожному зонді встановлюють чотири труби (зонд подвійної U-подібної форми):
у двох трубах теплоносій тече в напрямку випаровувача, у двох інших – у
зворотному напрямку. Всі порожнини між трубами заповнені матеріалом з
високою теплопровідністю (бетоніт). Також можна використовувати
коаксіальні труби та інші конструкції. Ґрунтові зонди монтують бурильними
установками на глибину (50-200) м. Питома теплоємність на метр трубопроводу
залежить від типу ґрунту:
- сухий піщаний – 20 Вт/м;
- сирий піщаний – 40 Вт/м;
- вологий кам’янистий – 60 Вт/м;
- водоносний – (80-100) Вт/м.
Відстань між зондами повинна бути не менше (5-6) м.
В цілому у ТН з ДНТ типу ґрунт використовують внутрішній контур
замкненого типу по якому циркулює теплоносій (вода + антифриз). Тому такі

56