Page 35 - 6862

Термохімічні методи
Спалювання біомаси
Спалювання біомаси є одним з найдавніших методів її використання.
Лише з середини ХХ сторіччя для отримання теплової енергії використовують
викопні джерела енергії, оскільки вони мають більшу питому теплоту згорання
і технологічність. Дані з питомої теплоти згорання різних видів палива
наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Питома теплота згорання різних видів палива
Вид палива Питома теплота згорання МДж/кг
Деревина:
- Зелена 8
- Сезонна 13
- Висушена 16

Рисове лушпиння
Цукрова тростина
Відходи тваринництва 12-15
Торф
Метан 55
Бензин 47
Гас 46
Дизпаливо 46
Сира нафта 43-46
Вугілля 20-30

З аналізу даних, наведених у табл. 3.1, можна зробити висновок, що
викопні джерела енергії мають в 2-3 рази більшу питому теплоту згорання. Із
урахуванням економічних та екологічних факторів, біопаливо використовувати
доцільніше. Джерелом для цього виду біопалива є відходи деревообробної
промисловості, сільського господарства або спеціально вирощена деревина
(верба, тополя, евкаліпт). Властивості деревного палива змінюються в широких
межах залежно від типу деревини, місця і сезону збирання, методом зберігання
і транспортування. Наприклад вміст вологи у деревині може коливатись в
межах (2-75) %. Внаслідок підвищення вологості температура спалювання
деревини знижується, що сповільнює процес горіння і збільшує обсяг викиду
шкідливих речовин у навколишнє середовище. Тому ефективне використання
цього виду біопалива можливе лише після технічного обробляння: подрібнення
і сушіння, що збільшує швидкість і повноту згоряння палива. Після такої
обробки біопаливо набуває стабільних фізико-хімічних і механічних
властивостей. Це дозволяє підвищити питому теплоту згоряння палива, ККД,
знизити вартість і витрати на експлуатацію теплогенерувального обладнання.
Найпоширенішими формами рафінованого біопалива є пелети і брикети.
Деревні брикети і пелети виготовляють із відходів деревообробної
промисловості. Їх використовують у всіх видах топок, камінах, котлах

32