Page 56 - 6858

четверта - для виявлення колізій. Один дріт кожної пари передає позитивний(+) сигнал, а інший -
негативний(-) сигнал. Кабель 100Base - T4 не допускає роботу в повному дуплексному режимі.

2.4 Апаратура 100BASE - FX

Апаратура 100BASE - FX дуже близька до апаратури 10BASE - FL. Точно також тут використовується
топологія типу "пасивна зірка" з підключенням комп'ютерів до концентратора за допомогою двох
різноспрямованих оптоволоконних кабелів. Між мережевими адаптерами і кабелями можливе включення
трансиверів.
Максимальна довжина кабелю між комп'ютером і концентратором складає 412 метри, причому це
обмеження визначається тимчасовими співвідношеннями.
Волоконно-оптичні кабелі бувають двох категорій: багатомодові і одномодові.

Багатомодовий кабель

У волоконно-оптичному кабелі цього типу використовується волокно з серцевиною діаметром 50,
або 62,5 мікрометра і зовнішньою оболонкою завтовшки 125 мікрометрів.
Такий кабель називається багатомодовим оптичним кабелем з волокнами 50/125(62,5/125)
мікрометрів. Для передачі світлового сигналу по багатомодовому кабелю застосовується світлодіодний
приймач з довжиною хвилі 850(820) нанометров. Якщо багатомодовий кабель сполучає два порти
перемикачів, працюючих в повнодуплексному режимі, то він може мати довжину до 2000 метрів.

Одномодовий кабель

Одномодовий волоконно-оптичний кабель має менший, ніж у багатомодового, діаметр серцевини -
10 мікрометра, і для передачі по одномодовому кабелю використовується лазерний приймач, що в
сукупності забезпечує ефективну передачу на великі дистанції. Довжина хвилі передаваного світлового
сигналу близька до діаметру серцевини, який дорівнює 1300 нанометрам. Це число відоме як довжина хвилі
нульової дисперсії. У одномодовому кабелі дисперсія і втрати сигналу дуже незначні, що дозволяє
передавати світлові сигнали на великі відстані, ніж у разі застосування багатомодового волокна.

Роз'єм MDI

Для підключення волоконно-оптичного кабелю на даний момент створені роз'єми наступних типів :
-MIC(Media Interface) використовується в мережах FDDI. Для того, щоб забезпечити правильне підключення
кабелів FDDI, роз'єми помічаються буквами А, В, М і S. Буква означає, куди підключати штекер: до вузла
або до певного порту концентратора FDDI. Якщо в якості роз'єму MDI 100Base - FX використовується MlC
FDDI, то специфікація IEЕЕ вимагає, щоб цей роз'єм був маркірований буквою М;
-SC - дуплексний роз'єм, єдиний рекомендований комітетом IEEE для вживання в мережі 100Base, - FX Fast
Ethernet;
-MT - RJ;
-ST.

2.5 Вибір конфігурації Fast Ethernet

Для визначення працездатності мережі Fast Ethernet стандарт IEEE 802.3 пропонує дві моделі, звані
Transmission System Model 1 і Transmission System Model 2. При цьому перша модель грунтована на
нескладних правилах, а друга використовує систему розрахунків.
Відповідно до першої моделі, при виборі конфігурації потрібно керуватися наступними
принципами:
- сегменти, виконані на електричних кабелях(вита пара), не має бути довші 100 м;
- сегменти, виконані на оптоволоконних кабелях, не мають бути довші 412 м;
- якщо використовуються трансивери, то трансиверные кабелі не мають бути довші 50 см

При виконанні цих правил потрібно керуватися таблицею 1, що визначає максимальні розміри(у
метрах) зони конфлікту(тобто максимальна відстань між абонентами мережі, не розділеними
комутаторами). При цьому в двох останніх стовпцях таблиці, що відносяться до випадку використання
змішаних середовищ передачі(як витих пар, так і оптоволоконних кабелів), передбачається, що довжина
витої пари складає 100 м, застосовується тільки один оптоволоконний кабель. Перший рядок відноситься до
з'єднання двох комп'ютерів без застосування репітера. Ситуації, що Не реалізовуються, відмічені в таблиці
прочерками.

4