Page 9 - 6846

переміщення виконавчих поверхонь як окремих деталей, так і машини в
цілому, а, отже, і можливість її функціонування. Ось чому в конструкторській

документації виробу мають бути встановлені як найважливіші саме ці зв’язки
та, внутрішні розмірні зв’язки в межах кожного комплекту баз, а також

регламентовані вимоги до точності.
При виготовленні деталей нові поверхні (їх називають обробленими)

утворюються завдяки відносному переміщенню заготовки та інструмента.

Траєкторія цього переміщення, у більшості випадків, задається переміщенням

виконавчих поверхонь верстата (поверхонь, на яких встановлені різальний

інструмент та заготовка безпосередньо чи в пристрої). Тому положення

обробленої поверхні заготовки формується відносно поверхонь, що визначають

її положення на верстаті (в пристрої) – технологічних баз.

Можна показати, що для забезпечення найвищої точності виготовлення

або вимірювання (контролю) при інших рівних: умовах технологічні розмірні

зв’язки мають бути найкоротшими. Це спостерігається у випадках, коли

конструкторський розмір співпадає з технологічним або вимірним (принцип

суміщення баз) та коли при обробці або вимірюванні різних поверхонь

використовуються одні і ті ж бази, що є ОКБ (принцип постійності баз).

Термінологія з питання баз і базування в машинобудуванні

регламентується ГОСТ 21495-76. Крім згаданих раніше цей стандарт

встановлює такі терміни та їх визначення.

Базуванням називається надання заготовці або виробу потрібного с

положення відносно вибраної системи координат (СК).

База – поверхня, або сукупність поверхонь тієї ж функції; (вісь, точка),

які належать заготовці або виробу і які використовують для базування (рис.

1.1).

Комплект баз – це сукупність трьох баз, які утворюють систему

координат заготовки або виробу (рис. 1.2, 1.3).

Опорна точка – точка, яка символізує один із зв’язків заготовки чи виробу

з вибраною системою координат (рис. 1.4).

11