Page 60 - 6846

різницю найбільших граничних розмірів і Z як різницю найменших
min
граничних розмірів попереднього і виконуваного переходів:

2Z гр  60 , 17  60 , 03  , 0 14 мм 14 мкм;
max 4

2Z гр  60 , 53 60 , 17  , 0 36 мм 360 мкм;
max 3
2Z гр  61 3 ,  60 , 53  , 0 77 мм 770 мкм;
max 2
2Z гр  68 3 ,  61 3 ,  , 7 00 мм 7000 мкм;
max 1

2Z гр  60 , 14  60 , 01 , 0 13 мм 130 мкм;
min 4
2Z гр  60 , 41 60 , 14  , 0 27 мм 270 мкм;
min 3
гр
2Z min 2  60 9 ,  60 , 41 , 0 49 мм 490 мкм;

2Z гр  65 3 ,  60 9 ,  4 , 4 мм 4400 мкм.
min 1

5.8 Визначити загальні припуски 2 Z заг та 2 Z заг , додаючи проміжні
min max

припуски та записуючи їх значення внизу відповідних граф.

2Z заг  4400 490 270 130 5290 мкм;
min
заг
2Z max  7000 770 360 140  8270 мкм.

5.9 Визначити загальний номінальний припуск.

При визначенні допусків штампованих заготівок необхідно враховувати

такі фактори: недоштамповку Н , допустиме спрацювання штампа И ,
ед ш
коливання усадки заготовки по температурному інтервалі штамповки K та
у

елемент допуску, який не залежить від спрацювання штампів і недоштамповки

Н .
ез
Номінальний припуск в даному випадку визначаємо як:

заг заг
2 Z  2 Z  Н  Н , (8.6)
ном min з д
K
де Н  И  y ; H  20 мкм – допуск на розмір деталі;
з
ш
2 д
И  0 , 1 мм, табл.41, с.85 [1] – елемент допуску по спрацюванню штампа;
ш
, 0 06
Н  0 , 1   , 1 03 мм 1030 мкм;
з
2
59