Page 15 - 6846
P. 15

заготовку  або  виріб  ступеней  вільності  –  переміщення  вздовж  двох
               координатних осей і поворотів навколо них (рис. 1.10). Подвійна напрямна база


               характерна для довгих циліндричних поверхонь.
                      Подвійна опорна – база, яку використовують для накладання на заготовку


               або  виріб  двох  зв'язків,  що  позбавляють  їх  таких  ступеней  вільності  –
               переміщення вздовж двох координатних осей (поверхні П на рис. 1.2 і 1.3).


                      Прихована  –  база  у  вигляді  уявної  площини,  осі  або  точки.  явна  база  у

               вигляді  реальної  поверхні,  розмічальної  риски  або  точки  перетину  рисок  (рис.

               1.11).

                      Прихованими  базами  можуть  бути  осі,  які  визначають  віддаль  між

               зубчастими колесами, міжцентрова віддаль між отворами в заготовці і т.п. При

               базуванні  деталей  і  вузлів  та  при  обробці  заготовок  за  бази  переважно

               використовують  реальні  поверхні.  Але  інколи  для  підвищення  точності

               базування  застосовують  приховані  бази.  Для  цього  використовують

               різноманітні засоби: розтискні або конусні оправки, самоцентруючі губки та ін.



                      5. Послідовність виконання роботи

                      Для  вказаних  викладачем  2-3  деталей  на  кресленні  вузлів  (кожному

               студенту дається окреме креслення):

                      5.1  Визначити  функціональне  призначення  кожної  з  вказаних

               викладачем деталей у вузлі.

                      5.2  Виконати ескізи деталей.

                      5.3  Позначити усі поверхні деталей арабськими цифрами.

                      5.4  Виявити  і  пронумерувати  комплекти  основних  і  допоміжних

               конструкторських баз.

                      5.5  Скласти теоретичні схеми базування деталей у вузлі. Для цього на

               ескізах деталей показати опорні точки та пронумерувати їх починаючи від бази

               з найбільшою кількістю зв’язків.

                      5.6 Прокласифікувати бази за таблицею 1.1.



                                                                                                             17
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20