Page 38 - 6845

Під час закріплення внаслідок дії великої кількості чинників,
особливо випадкового характеру, зміщення кожної деталі з партії
відносно інструмента виявляється неоднаковим. В результаті цього
виникає розсіювання оброблюваного розміру, ширина якого
називається похибкою закріплення Δз (рис. 5.1). Основною
причиною її є непостійність вихідного зусилля затиску, особливо
ручного. Вона викликає неоднаковість деформацій елементів
пристрою і, відповідно, розсіювання положення деталей під час
закріплення. До такого ж результату приводять наявність і
неоднаковість зазорів у стиках деталей пристрою, процес
спрацювання цих деталей і його нерівномірність, нерівномірність
перерозподілу сил тертя в механізмах пристрою.
До нерівномірності зміщення заготовок приводить
неоднорідність їх поверхонь (особливо необроблених) і поверхневі
дефекти, а також недостатня площа контакту заготовки із
установчими і затискними елементами пристрою, яка може
привести до великих контактних деформацій навіть пластичного
характеру.
Крім того, якщо напрямок сил затиску, прикладених до
заготовки, і реакцій на опорах не співпадають, то між ними
виникають моменти сил, які додатково і в значній мірі деформують
(короблять) деталь.

6 Послідовність виконання роботи
6.1 Встановити на шпиндель верстату трикулачковий
самоцентруючий патрон. Звести його кулачки до діаметру
встановлюваної деталі.
6.2 Встановити в патрон деталь, щільно притиснути буртиком
до торця кулачків і закріпити.
6.3 Встановити штатив з контрольним індикатором на станині
верстата. Вісь індикатора повинна співпадати з віссю центрів.
Підвести вимірний кінець до торця деталі і виставити індикатор на
нуль з натягом (рис. 8.1).
6.4 Відкріпити деталь і дещо провернути її навколо осі, щоб
змінити ділянки контакту з кулачками. Знову притиснути її до торця
кулачків і закріпити динамометричним ключем, контролюючи на

39