Page 23 - 6844

3 ЕЛЕКТРИЧНІ КОНТАКТИ

3.1 Перехідний опір контактів та вимоги до них

Електричний апарат складається з окремих деталей і провідників, які є
електрично з’єднаними. Місце переходу струму з однієї струмоведучої деталі
чи частини апарату до іншої назтвається електричним контактом, а деталі, що
виконують цей контакт – контактними деталями або просто контактами.
Умовно електричні контакти можна поділити на 3 групи:
1. Розбірні контакти – контакти, у яких в процесі роботи деталі не
переміщуються один відносно одного, а знаходяться у надійно з’єднаному
стані;
2. Комутуючі контакти – контакти, які в процесі роботи замикають або
розмикають мережу для проходження струму;
3.Контакти ковзання – різновид комутуючих контактів, у яких одна з
деталей переміщується (ковзає) відносно іншої, але при цьому контакт не
переривається.
Як би старанно не була оброблена поверхня торкання деталей,
електричний струм проходить із одного контакту до іншого тільки в окремих
точках, у яких ці поверхні дотикаються.
Завдяки притисканню одного контакту на інший вершини виступів
зминаються та утворюють площадки дійсного торкання контактів. Розміри цих
площадок пропорційні силі притиску контактів.
Значення перехідного опору, в першу чергу, залежить від фізичних
властивостей матеріалу контакту (питомого опору, механічної міцності,
здатності матеріалу контактів до окислення та теплопровідність матеріалу).
Дане рівняння не враховує зміни міцності матеріалу, тому дає гарний результат
при температурах, що не перевищують температуру пом’якшення матеріалу.
При температурі пом’якшення площадка торкання збільшується, а перехідний
опір різко зменшується при незмінному натисканні. Якщо температура
продовжує рости, то настає плавлення точки торкання, зварювання контактів.
У правильно розрахованого контакту температура не повинна досягати
температури пом’якшення матеріалу.
До матеріалу контактів висуваються такі вимоги:
1. Висока електропровідність та теплопровідність.
2. Стійкість проти корозії у повітрі та інших газах.
3. Стійкість проти утворення плівок з високим питомим опором.
4. Мала твердість для зменшення потрібної сили стискання.
5. Висока твердість для зменшення механічного зносу при частих
включеннях та відключеннях.
6. Мала ерозія.

23