Page 10 - 6843

іншими молекулами, які знаходяться у верхніх шарах
+
атмосфери, NO не може бути нічим нейтралізовано, тому
він переважає в цих шарах атмосфери.
Стосовно кисню, то в мезосфері та стратосфері
концентрація молекулярного кисню переважає
концентрацію атомарного кисню, що приводить до
утворення озону:
О (г) + О 2(г) ® О 3.
Проте ця реакція може бути зворотною. Якщо О 3 не
віддає надлишкову енергію при зіткненні з N 2 і О 2, то
молекула розпадається. І чим нижче до Землі, тим більше
концентрація газів N 2 і О 2, тим частіше відбуваються
зіткнення. І тут проходиться стабілізація озону.
Максимальна швидкість утворення озону на висоті 50 км,
що пов’язано з мінімальною кількістю атомів кисню.
Озоновий цикл забезпечує підвищення температури у
стратосфері. І в цей цикл залучаються різноманітні хімічні
реакції, загальним результатом яких є розклад озону.
Наприклад,
О 3(г) + NO(г) ® NО 2(г) + О 2(г),
NО 2(г) + O(г) ® NО(г) + О 2(г),

О 3(г) + О(г) ® 2 О 2(г).
Каталізатором цього процесу є NO: при збільшенні N 2
і О 2 значно зменшується концентрація озону. Утворенню
NO сприяє, наприклад, польоти надзвукових літаків, коли
висока температура у двигунах приводить до такої реакції:

N 2 (г) +O 2 (г) ® 2 NО (г).
Руйнування озону обумовлено також впливом
фторхлорметанів, коли утворюється атомарний хлор, який
вступає в реакцію з озоном:
Cl(г) + О 3 (г)® ClО(г) + О 2 (г)
Оксид хлору, в свою чергу, реагує з атомарним
киснем, що приводить до утворення знову атомарного
хлору
ClО (г) + О (г) ® Cl (г)+ О 2(г),

Cl(г) + О 3 (г)® ClО(г) + О 2 (г),
11