Page 37 - 6841

Мета – виявити пріоритетні забруднюючі речовини. Більшості
викладених умов відповідає експресний приблизно-кількісний
спектральний метод з пересипанням матеріалу, що аналізується і із
застосуванням трифазної дуги постійного струму на
дифракційному спектрографі типу ДФС-13. Однак по деяких
елементах чутливість методу недостатня (Hg, As, Cd, F). Для
визначення ртуті використовуються ртутні аналізатори різних
модифікацій (РАФ, ИМГРЭ-4 і т. ін.).

8.3 Визначення мережі екологічних полігонів
Польові екологічні маршрути проводяться двома способами:
паралельних маршрутів та петель. Спосіб паралельних маршрутів
застосовується для картування ландшафтно-екологічних зон, від
напрямку яких буде залежити орієнтація маршрутів. Останні
приурочені до стежок, просік у лісі, польових меж та інших ліній на
карті. Точки спостережень та відбору проб на різні аналізи
розташовуються на лініях маршрутів через 100-500-1000 м.
Орієнтація профілів обирається таким чином, щоб вони пересікали
усі типи ландшафтів, геоморфологічних елементів і геологічних
структур. Така мережа екологічних спостережень виключає
можливість пропущення якоїсь важливої геоекологічної смуги чи
іншої структурної одиниці.
Розташування геоекологічних полігонів для відбору проб на
різні види аналізів здійснюється більш-менш рівномірно, через 0,1-
0,5-1 км. Основним визначальним чинником для «прив'язки»
полігону до тої чи іншої точки на карті і місцевості є наявність
різнопорядкових ландшафтних одиниць, які залежать від типів
ґрунтів, рельєфу, літогенної основи, поверхневих водотоків і
розповсюдження ґрунтових вод. Необхідно охопити усі ці
особливості, так щоб на кожній одиниці ландшафту
розташовувалось не менше 10-12 геоекологічних полігонів.
Необхідно дотримуватись класичної норми картографічної науки –
2
розміщення хоча би трьох точок на кожному 1 см карти.

37