Page 14 - 6829
P. 14

До  діючих  у  наш  час  систем  супутникового  місцевизначення
           відносять  системи  GPS  (NAVSTAR)  –  США  і  ГЛОНАСС  (GLONASS)  –
           Російська Федерація. Основне розроблення і розгортання компонентів цих
           систем  проводилися  в  70-90-х  роках  XX  ст.  Система  GPS  цілком
           розгорнута  в  1993  p.;  ГЛОНАСС  –  у  1996  р.  (на  орбіту  виведені  всі
           супутники).
                У  складі  обох  систем  місцевизначення  виділяють  три  підсистеми
           (сегменти):
                1)  підсистему  наземного  контролю  і  керування  (control-segment)  -
           мережу   наземних   станцій,   що   забезпечує   супутники   точними
           координатами (ефемеридами) та іншою інформацією;
                2)  підсистему   комплексу   супутників   (space-segment),   що
           складається  з  24  космічних  апаратів,  оснащених  кількома  атомними
           цезієвими  стандартами  частоти-часу,  які  постійно  передають  на  частотах
           L1  і  L2  сигнали  для  вимірювання  псевдовідстаней  кодовим  і  фазовим
           методами, мітки часу й інші повідомлення, необхідні для місцевизначення;
                3)  підсистему  апаратури  користувачів  (user-segment),  яка  містить
           приймачі  місцевизначення  з  антенами,  накопичувачами  результатів
           вимірювань,  іншим  оснащенням  і  програмним  забезпеченням  обробки
           даних.
                Стереофотограметричні  станції.  Стереофотограметричні  станції
           призначені для побудови  об'ємних зображень рельєфу  земної поверхні за
           двома аерофотознімками поверхні Землі. За конструктивним виконанням і
           технологією  обробки  знімків  розрізняють  аналогові  (працюють  з
           негативами  чи  фотовідбитками)  і  цифрові  (працюють  зі  сканованими
           знімками)  стереофотограметричні  станції.  З  використанням  спеціальної
           оптичної системи виконується суміщення  стереопари знімків у поле зору
           оператора  і  створюється  «віртуальна»  тривимірна  модель.  За  допомогою
           спеціальних аналітичних алгоритмів на стереомоделі рельєфу проводяться
           (цифруються) горизонталі. Ця технологія використовується при масовому
           створенні і відновленні топографічних карт у спеціалізованих організаціях.
           Пристрої  цього  типу  виробляються  і  в  Україні  –  у  державному  науково-
           виробничому підприємстві «Геосистема» (м. Вінниця).

                3.7 Пристрої візуалізації і подання даних
                Візуалізація  (visualization,  visualisation,  viewing,  display,  displaying,
           синонім  –  графічне  відтворення,  відображення  –  у  ГІС,  комп'ютерній
           графіці і картографії) – проектування і генерація зображень, у тому числі
           геозображень,  картографічних  зображень  та  іншої  графіки  на  пристроях
           відображення (переважно на екрані дисплея) на основі вихідних цифрових
           даних і алгоритмів їхнього перетворення.
                Крім  екрана  дисплея,  картографічні  зображення  можуть  бути
           відображені  на  великих  екранах  за  допомогою  проекційної  системи  чи
           виведення у вигляді твердої копії на папері, плівці за допомогою принтера
           чи плотера.
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19