Page 47 - 6827

До діючих у наш час систем супутникового місцевизначення
відносять системи GPS (NAVSTAR) – США і ГЛОНАСС
(GLONASS) – Російська Федерація. Основне розроблення і
розгортання компонентів цих систем проводилися в 70-90-х роках
XX ст. Система GPS цілком розгорнута в 1993 p.; ГЛОНАСС – у
1996 р. (на орбіту виведені всі супутники) (рис. 6.1).

Рисунок 6.1 – Приймачі GPS

а) навігаційний приймач GPS Magellan;
б) приймач GPS Trimble PathFinder з накопичувачем даних;
в) польовий збір даних з використанням приймача GPS

У складі обох систем місцевизначення виділяють три підсис-
теми (сегменти):
1) підсистему наземного контролю і керування (control-
segment) – мережу наземних станцій, що забезпечує супутники
точними координатами (ефемеридами) та іншою інформацією;
2) підсистему комплексу супутників (space-segment), що
складається з 24 космічних апаратів, оснащених кількома атомними
цезієвими стандартами частоти-часу, які постійно передають на
частотах L1 і L2 сигнали для вимірювання псевдовідстаней кодовим
і фазовим методами, мітки часу й інші повідомлення, необхідні для
місцевизначення;
3) підсистему апаратури користувачів (user-segment), яка
містить приймачі місцевизначення з антенами, накопичувачами
результатів вимірювань, іншим оснащенням і програмним забезпе-
ченням обробки даних.
47