Page 13 - 6827

Перший етап (кінець 50-х - кінець 70-х років XX ст.) разом зі
створенням перших географічних інформаційних систем, перш за
все в Канаді і США, характеризується розробленням перших
комп'ютерних систем просторового аналізу растрових зображень й
автоматизованого картографування з використанням лінійних і
пір'яних плотерів. Першим і найвідомішим програмним пакетом, що
реалізовував функції побудови картограм, карт ізоліній і трендових
поверхонь, був пакет SYMAP (Synagraphic Mapping System),
розроблений у 1967 p. у Гарвардській лабораторії комп'ютерної
графіки і просторового аналізу (Harvard Laboratory for Computer
Graphics & Spatial Analysis) Масачусетського технологічного
інституту (керівник – Говард Фішер, США). У подальшому (70-ті
роки – початок 80-х років XX ст.) у цій же лабораторії були
розроблені інші програмні пакети (GRID, CALFORM, ODYSSEY та
ін.), що забезпечували як цифрування карт і автоматичне
картографування, так і просторовий аналіз. Одночасно подібного
роду програмні продукти, відомі залежно від їх основного
призначення під назвою або «пакетів картографічного аналізу», або
«систем автоматизованого картографування», розроблялися і в
інших наукових центрах Північної Америки і Західної Європи.
Найбільшу популярність у світі з цих більш пізніх розробок
одержав пакет аналізу растрових даних MAP (Map Analysis
Package), який реалізував алгоритми картографічної алгебри, основи
якої були розроблені С.Д. Томліном, США (Tomlin, 1983а, 19836).
Цей пакет, а також його більш пізні версії РМАР, аМар та ін.
розповсюджував Йєльський університет (США) за дуже низькою
ціною (близько $20).
Характерним для цього часу також було удосконалення ме-
тодів аналізу просторових даних і технологій їх кодування і
представлення. Зокрема, саме в цей період були розроблені теоре-
тичні основи геостатистики (Ж. Матерон, Франція), векторна то-
пологічна структура просторових даних (DIME-структура, США),
технології графічного зображення тривимірних поверхонь та ін. Для
другої частини даного періоду характерна тенденція до посилення
міждисциплінарних зв'язків у середовищі розробників ГІС, у першу
чергу, між ученими та інженерами. Проте в цей період
геоінформаційні системи все ще залишаються спеціалізованими,
створюваними на базі могутніх і дуже дорогих ЕОМ, унаслідок чого
вони є системами унікальними з обмеженим колом користувачів.

13