Page 56 - 6822

де Іо і І - інтенсивності випромінювань падаючого на
атомну пару світла і світла, що пройшло через поглинаючий шар
атомної пари, довжина якого рівна l ; с - концентрація атомів
поглинаючого елементу в атомній парі; k - коефіцієнт абсорбції,

що характеризує чутливість аналітичної лінії з частотою  при
даних умовах вимірювання.
Вимірявши і обрахувавши (І/І 0)·100%, що називається
пропусканням Т, можна розрахувати концентрацію елементу, який є
у поглинаючому шарі. Однак, для простоти розрахунків частіше
використовують величину, що називається оптичною густиною Д,
яка дорівнює логарифму величини, оберненої Т, тобто:
I  0 
Д  lg    lgT .
 I 
У результаті перетворень, рівняння Бугера-Ламберта-Бера
буде мати вигляд:
Д  K  C l 
Оскільки довжина поглинаючого шару l величина стала
для даного атомно-абсорбційного спектрометра, а вміст
визначуваного елементу у пробі пропорційний його концентрації у
поглинаючому шарі атомної пари, то ввівши ці постійні величини у
значення коефіцієнта k і позначивши його k , можна записати

рівняння так:
Д  k  C
Тоді побудований у координатах Д і С графік буде
відповідати рівнянню прямої, що проходить через початок
координат.
Спрощено схему аналітичного процесу можна представити
у вигляді етапів:
1 Створюють поглинаючий шар атомної пари шляхом
введення аерозолю проби у полум'я або випаровуючи пробу у
графітовому атомизаторі (атомизація проби).
2 Через поглинаючий шар атомної пари пропускають
світловий пучок певної частоти від якого-небудь джерела світла
(опромінення проби).

56