Page 119 - 6822

реакції обміну, заміщення, розкладу і комплексоутворення, а
також електрохімічні процеси.
Найбільш розповсюджений метод - це метод осадження, при
якому наважку аналізованої речовини розчиняють і додають
1,5-кратний надлишок реагенту-осаджувача.
Отриманий осад називають осаджуючою формою. Осад
відділяють від розчину (найчастіше фільтруванням), промивають,
висушують або прокалюють, отримуючи гравіметричну
(вагову) форму. Масу визначуваного компоненту m A(%)
розраховують за формулою:
m А=m в• F100/а (20.1)
де m в - маса висушеного або прокаленого осаду, г;
F - гравіметричний
фактор, що визначається за хімічною формулою
гравіметричної форми. Гравіметричні фактори, що називаються
також аналітичними множниками або факторами перерахунку,
обчислюють як відношення молекулярної маси визначуваного
компоненту до молекулярної маси гравіметричної форми з
врахуванням стехіометричних коефіцієнтів (див. довідник); а -
наважка аналізованої речовини, г.
При застосуванні методу осадження повинні
справджуватись такі припущення:
1) дотримується закон постійних і кратних співвідношень;
2) осад або його вагова форма мають чітко визначений
склад;
3) розчинність продукту реакції дуже мала;
4) осад добре відокремлюється від рідкої фази.
Для гравіметричних визначень використовують в основному
реакції:
A a   B b   AB 
осад
За законом діючих мас, при рівновазі, що встановилася у
насиченому водному розчині АВ:

119