Page 28 - 6821

металів і радіонуклідів. Для вимірювання вмісту важких
металів і радіонуклідів її розроблені різноманітні методики та
ЗВТ. Вони призначені для визначення концентрацій цих
забруднювачів у різних об’єктах довкілля.
Основними методиками контролювання вмісту важких
металів є атомно-абсорбційна спектрометрія, рентгено-
флуоресцентний аналіз, полярографія, інверсійна вольт-
амперометрія, оптичний флуоресцентний аналіз, рідинна
хроматографія.
Атомно-абсорбційна спектрометрія (ААС) є
найчутливішою (десяті долі мкг/кг) і точною (відносна
похибка не більше 2 %) методикою визначення вмісту важких
металів у різних об’єктах. Вона призначена для
контролювання вмісту важких металів практично у всіх
об’єктах навколишнього середовища. Натепер розроблено
прилади, які дають змогу реалізувати атомно-емісійну (АЕС) і
атомно-флуоресцентну (АФС) методики, що забезпечують ще
більшу точність вимірювань і не потребують застосування
спектральних ламп.
Методика рентгено-флуоресцентного аналізу (РФА)
без попереднього концентрування проби (нижня межа) дає
змогу отримати значення в діапазоні 10 – 500 мкг/кг з
точністю 30%. Її чутливість можна істотно (у 10 – 100 разів)
підвищити за рахунок попереднього концентрування проби.
Вимірювання продовжується від 2 до 15 хв, для
концентрування потрібно 5 – 20 хв. РФА успішно
використовують в токсикології, у сертифікації промислових та
харчових продуктів (із застосуванням попереднього
концентрування проби).
Традиційною поширеною методикою контролювання
вмісту важких металів є полярографія. Чутливість методики
перебуває в межах від 0,5 мкг/кг до 35 мг/кг, а відносна
похибка вимірів – 4 – 8 % .
Інверсійна вольтамперометрія (ІВА) є сучасною,

28