Page 72 - 6819

який доходить до 0,5 мм, забезпечується хороша щільність
засувки великого проходу.
Фактично, корпус засувки – це хрестовина. Отож, якщо
умовно розділити фасонну деталь даного типу на ділянки, то
міцність стінок, розрахованих як стінки циліндрів, можна
вважати вірною лише для тих ділянок, де стінки мають замкнуту
циліндричну поверхню. В ділянках переходів (в частині, де
відсутній матеріал) напруження повинні бути вдвічі більшими,
ніж на циліндричних ділянках. Такий характер розподілу
напружень є неточним, оскільки прийнято наступні умови:
– матеріал кожної ділянки корпуса (як циліндричної, так і
ділянки переходу) сприймає лише навантаження від дії тиску
середовища на даній ділянці;
– фланці, конусні переходи, галтельні ділянки не впливають
на міцність деталі в цілому;
– вертикально розміщені стінки (місце встановлення вузла
керування) не впливатимуть на величину напружень, що
виникають в горизонтальній ділянці.
Враховуючи припущення, наведені вище, то напруження в
місцях переходів визначаються тиском середовища Р, що діє на
площу, розташовану в безпосередній близькості до ділянки
переходу. Умовні напруження в перерізах переходів
становитимуть
PF
  ; (9.23)
f
де F – площа дії середовища, що відноситься до ділянки
з’єднання двох циліндрів; f – площа перерізу стінок.
Якщо дотримуватися такого елементарно простого уявлення
про розподілення напружень, то в виливках типу хрестовина
товщина стінок в місцях з’єднань може бути визначена за такою
формулою:
s
s  1  c ; (9.24)
x
m
де s – товщина стінки хрестовини в місцях з'єднання; s –
x 1
товщина стінки, визначена розрахунком як стінка труби; m –
коефіцієнт (рис. 9.6.); с – запас до розрахункової товщини.
Визначена таким чином товщина стінки не повинна
поширюватись на загальну довжину корпусу понад двох
діаметрів отворів проходу. Цей метод можна застосовувати для
арматури з низькими робочими тисками середовища, при
високому тиску доцільніше вводити місцеві посилення стінок.
Наведений вище метод розрахунку є неточним, тому що

72