Page 46 - 6819

Під дією моменту гвинтової пари T виникають напруження
Т d  2
кручення   , де W  1 – момент опору при крученні;
к к
W к 16
T  5 , 0 d Ftg (  )  – момент у гвинтовій парі; d – середній
2 2
діаметр різьби.
Тоді
5 , 0 d Ftg (  ) 
  2 . (7.4)
к 2
 d / 16
1
Розділивши (7.4) на (7.3) із врахуванням, що для стандартних
сталевих болтів із метричною різьбою  = 230, d / d =1,12 і
2 1
f =0,15, чому відповідає  = 840, отримаємо  /   0,5.
к р
Еквівалентне напруження в матеріалі болта від сили F і
момену T
2
2
2
     3 2    3  5,0    3 , 1  . (7.5)
екв р к р р р
З рівняння (7.5) випливає, що при підтягуванні різьбового
з'єднання, навантаженого осьовою силою, у матеріалі деталей
напруження зростають на 30%. Для компенсації цього
перенапруження розрахунок роблять за розрахунковим
навантаженням F p, що перевищує на 30% задане, тобто F p =1,3F.
Таким чином, проектний розрахунок болта в цьому випадку
варто робити за формулою
4 3 , 1  F F
d   3 , 1 . (7.6)
1
    
р р
Попередньо затягнутий болт, додатково навантажений
осьовою розтягуючою силою; можливе наступне затягування
болта. Цей вид навантаження найпоширеніший, тому що для
більшості різьбових з'єднань потрібне попереднє затягування
болтів, яке забезпечує щільність з'єднання і відсутність взаємних
зсувів деталей стику, що порушують роботу з'єднання.
Прикладом таких з'єднань можуть служити болти для кріплення
кришок посудин, що знаходяться під великим тиском, болти для
кріплення фланців редукторів, фундаментні болти і т. п.
У результаті попереднього затягування болта силою F з болт
розтягується, а деталі стику стискаються. Після прикладення
зовнішнього навантаження (рис. 7.3,а) тільки частина його  F
додатково навантажує болт, а інша частина  1   F йде на
часткове розвантаження деталей стику від стиску (рис. 7.3,б).
Коефіцієнт  , що враховує долю зовнішнього навантаження F,

46