Page 27 - 6817

Якщо розрахований за (4.23) виліт стріли трубоукладача є менший
1,5 м, то виліт стріли кожного трубоукладача для ізоляційної колони при
роздільному способі виконання робіт приймається рівним 1,5 м.
Для всіх трубоукладачів повинна виконуватись умова
М
P доп  k н. г ст , (4.24)
a
де P – допустиме вертикальне зусилля на гак трубоукладача;
доп
k – коефіцієнт надійності за вантажопідіймальністю, який враховує
н. г
нерівності рельєфу місцевості k  9 , 0 ;
н .г
M – номінальний момент стійкості трубоукладача.
ст

Співставивши величину допустимого зусилля P з зусиллями P ,
доп 1

P роблять висновок про допустимість застосування підібраних
2
трубоукладачів до виконання робіт.
Якщо умова (4.24) не виконується для усіх марок трубоукладачів
наведених в таблиці Г.1 то треба збільшити кількість трубоукладачів у
ізоляційній колоні.

4.2.1.2 Розрахунок напруженого стану трубопроводу при його
укладанні в траншею

З метою максимального зменшення напружень згину в
трубопроводі під час його укладання в траншею усі трубоукладачі в колоні
раціонально об’єднувати в три групи, розміщені в місцях позначених
точками 1 (задня група), 2 (середня група) і 3 (головна група) (рисунок
4.5). При цьому сумарне навантаження на кожну з груп рівне відповідно
P , P і P . Віддалі L , L характеризують взаємне розміщення груп
1 2 3 1 2
трубоукладачів.
P P
2
3
R
R P В
A 1 2 3 B
h 3
q тр 1 h 2
h 1 h т
A l L L

2
1
1
l
2
l l
4
3

Рисунок 4.5 – Розрахунково-технологічна схема укладання ізольованого
трубопроводу в траншею

26