Page 52 - 6813

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

НАЙПРОСТІШІ ВИПРЯМЛЯЧІ

Мета роботи: ознайомитися та вивчити будову
найпростіших випрямлячів.

1 ОСНОВНІ ТЕРЕОТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Випрямляч – напівпровідниковий перетворювач енергії,
призначений для перетворення електричної енергії змінного
струму на енергію постійного струму. Потреба у використанні
випрямляча виникає тоді, коли для живлення споживача
постійного струму необхідно використати енергію з джерела
змінного струму (наприклад, промислової або побутової
мережі змінного струму). У такому випадку випрямляч
вмикають між джерелом змінного струму та споживачем
постійного струму.
Випрямлячі широко використовуються в блоках живлення
комп’ютерів, агрегатах безперебійного живлення, зарядних
пристроях для мобільних телефонів та ноутбуків, на
перетворювальних підстанціях електричного транспорту, в
електроприводах постійного струму, різноманітних
електронних схемах.
Якщо завданням випрямляча є лише перетворення роду
струму (випрямлення), їх будують на основі некерованих
вентилів (діодів). У випадку, коли на випрямляч покладено
також регулювання рівня напруги, подаваної до споживача,
необхідно використання керованих вентилів (тиристорів).
Такого регулювання вимагає, наприклад, електричний двигун
постійного струму для зміни швидкості обертання.
Залежно від кількості фаз живильної мережі розрізняють
однофазні випрямлячі та трифазні.
За рівнем потужності випрямлячі поділяють на малопотужні
(випрямлячі сигналів) та потужні або силові.

52