Page 253 - 6794

н; [т]кр - допустиме напруження на кручення; ткр = 500 МПа для сталі 65Г - 550 -

650 МПа, а також для сталі 60С2 і 60С2А; G - модуль зсуву, що дорівнює 80 000

МПа.

На рис. 10.3 позначені F0 - 0,5F - попередній натяг пружини; Fpo6 = 0,35F -

робочий хід пружини; F3a3 = 0,15F - гарантійний зазор пружини.

Формули дійсні за умови Dcp / d > 4.

Для пружин з квадратного дроту зі сторони квадрата, (рис. 10.3, б) дорівнює:

Р = 0 , 4 1 6 [т]кр (10.4)

f = 2 .3 2 7 [т]кр ■ D'p (10.5)
J G С

= n f = 2 .3 2 7 Мкр • Dpp п (10.6)
J G С
З огляду на, що при заданому робочому положенні пружина стиснута до

довжини Ьі дійсне стиснення складе /*’/ /. /./ де /. - довжина пружини в вільному

стані; Ь = (п + 1,5) Н, де Н - крок пружини, рівний б + ґ; 1,5 - число неробочих

витків.

Так як зміна навантаження пружини відбувається за законом прямої лінії (рис.

10.3, в), то при даному ступені стиснення пружина розвиває зусилля:

Р і = Р~ у (Ю.7)

Знаючи жорсткість пружини, можна за формулою (10.7) для будь-якого
ступеня її стиснення встановити дійсне розвиваюче нею зусилля.

Для надійної роботи пружини зусилля 0 СН для зняття матеріалу (відходу) з

пуансона, а також <2нр для проштовхування заготовки через матрицю, наприклад при

вирубуванні, має бути менше зусилля Рь що розвивається пружиною. При

застосуванні здвоєних (прибудованих) пружин (рис. 10.3, г) кількість витків п,

діаметр дроту <7 і середній діаметр Оср слід визначати виходячи з умови рівності

опору крутіння ткр всіх встановлених пружин.