Page 53 - 6793

де ΔL o – вимірюване значення умовної довжини; Н - глибина
залягання несуцільності; D - зовнішній діаметр.
Несуцільності, які виявляються при контролі,
поділяються на точкові і протяжні. Точковою слід вважати
несуцільність, умовна довжина якої не перевищує значень,
наведених у табл. 8.1, залежно від глибини залягання
несуцільності. Протяжною слід вважати несуцільність, умовна
довжина якої перевищує значення, установлені для точкової
несуцільності.

Таблиця 8.1— Умовна протяжність несуцільностей
Максимальна умовна
Глибина розташування протяжність точкової
несуцільності, мм
несуцільності, мм
До 5 включ. 5
Понад 5 до 20 включ. 10
« 20 « 65 « 15
Пона 65 25

Відстань між двома окремими несуцільностями
вимірюється як відстань між положеннями перетворювача, що
відповідають зникненню на екрані дефектоскопа сигналу від
однієї несуцільності і появі сигналу від іншої. Вимірювання
виконається на контрольному рівні чутливості при
перемішуванні перетворювача паралельно осі зварного
з'єднання.
Коефіцієнт форми (К ф) вимірюється з метою визначення
типу виявленої несуцільності (об'ємна чи площинна).
Вимірювання здійснюється за допомогою двох
перетворювачів, включених за схемою «тандем», відповідно
до методики.
К ф визначається шляхом порівняння амплітуди луно-
сигналу U д, відбитого від несуцільності за схемою прямого
променя, з амплітудою сигналу U дз, що пройшов від одного
перетворювача до іншого і був відбитий від несуцільності і
внутрішньої поверхні зварного елемента.
Тип виявленої несуцільності, для якої К ф не вимірюється,
оцінюють орієнтовно шляхом аналізу вимірюваних
характеристик з урахуванням місця розташування
несуцільності і специфіки зварного з'єднання, а також з
урахуванням виявляємості несуцільності при різних