Page 64 - 6790

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Завершуючи аналіз і узагальнення даних про радіоекологічний стан території України,
джерела надходження радіонуклідів у природне середовище та їх характеристики, необхідно
відзначити наступне.
Фонове гамма-випромінювання на території України до аварії на ЧАЕС було
обумовлено космічним випромінюванням, яке залежить від широти розташування ділянки
території та практично не змінюється з часом і вмістом природних радіонуклідів (ПРН) у
ґрунті. Характерні величини потужності експозиційної дози знаходились у діапазоні
8-22 мкР / год. Більші величини обумовлені підвищеним вмістом ПРН у ґрунтах і характерні
для центральної частини території України.
У зв'язку з випробуваннями ядерної зброї в атмосфері, відбулося глобальне
забруднення радіонуклідами поверхні Землі. Характерна величина забруднення території
2
України цезієм-137 до аварії на ЧАЕС дорівнює 0,2 Бк / см . У результаті аварії на ЧАЕС на
15
16
територію України випало близько 1,7 · 10 Бк цезію-137 і 4,5 · 10 Бк стронцію-90. Майже
60% випав на території України цезію-137 і 88% стронцію-90 знаходиться в 30-км зоні, а
2
2
інша частина призвела до забруднення 42 тис. км цезієм з щільністю більше 3,7 Бк / см і 27
2 2
тис. км стронцієм з щільністю більше 0,6 Бк / см . На решті частини території України
поверхневе забруднення ґрунту цезієм-137 збільшилося майже в 4 рази в порівнянні зі станом
11
до аварії на ЧАЕС. Щорічно з добривами в ґрунт додатково вноситься близько 5,0 · 10 Бк
13
урану-238 і близько 2,0 · 10 Бк калію-40.
Забруднення атмосферного повітря в результаті ядерних випробувань, радіаційних
аварій відбувається в початковий період події, на відміну від забруднення, обумовленого
стаціонарними джерелами, такими як АЕС, ТЕС, видобуток і переробка уранової руди,
спалювання вугілля для опалення осель та інших потреб, коли процес є постійним. АЕС
15
України щорічно викидають в атмосферу близько 1,0 · 10 Бк інертних радіоактивних газів
9
13
9
10
(ІРГ), 8,0 · 10 Бк тритію, 8,0 · 10 Бк вуглецю-14, 9,0 · 10 Бк йоду-131 і 3,0 · 10 Бк
радіоактивних аерозолів. Від згорання вугілля на ТЕС України та в індивідуальних будинках
12
11
в атмосферу щорічно надходить близько 1,3 · 10 ПРН (без радону) і 8,0 · 10 Бк радону.
Останнім часом у зв'язку з газифікацією значного числа населених пунктів реальні викиди
природних радіонуклідів будуть дещо меншими. У результаті накопичення радіоактивних
відходів при видобутку та переробці уранової руди з хвостосховищ щорічно виділяється
16
близько 1,0 · 10 Бк радону. Вплив цих джерел призводить до локального збільшення
концентрації радіонуклідів в атмосферному повітрі, а отже, і додаткової дії на природне
середовище і людину.
Забруднення водних об'єктів, на відміну від атмосферного повітря та ґрунту,
відбувається постійно, незалежно від форми та джерела забруднення. В основному воно
обумовлено осадженням радіонуклідів на водну поверхню, вимиванням із забрудненого
ґрунту та міграцією через підземні водоносні горизонти. Радіонукліди, що надійшли у водний
об'єкт, потім накопичуються в донних відкладах. Основна частина техногенних джерел
знаходиться в басейні р. Дніпро, тому в донних відкладах водоймищ Дніпровського каскаду
відбувається інтенсивне накопичення радіонуклідів. До теперішнього часу в них накопичено
13
близько 4,0 · 10 Бк цезію-137, і 70% цієї кількості знаходиться в Київському водосховищі.
Поряд із накопиченням штучних радіонуклідів у донних відкладах ряду приток Дніпра
відбувається накопичення і природних радіонуклідів. Спостерігається помітне збільшення і
об'ємної активності ПРН у воді р. Дніпро та його приток з часом. Як правило, об'ємна
активність штучних радіонуклідів (ШРН) з наближенням до гирла р. Дніпро зменшується, а
ПРН - збільшується. Слід зазначити досить високий вміст тритію у воді річок Дніпро,
Прип'ять, Стир, Горинь і Південний Буг, у басейнах, яких розташовані АЕС України, а також

55