Page 39 - 6790

5 ОПРОМІНЕННЯ ВІД ПРИРОДНИХ ДЖЕРЕЛ

5.1 Загальні положення

У попередніх розділах були розглянуті джерела, що формують природний
радіоактивний фон на території України, та техногенні джерела поступлення радіонуклідів в
оточуюче природне середовище. Надалі розглянемо середньорічні дози опромінення людини,
обумовлені природним радіаційним фоном і техногенними джерелами.
Доза опромінення є мірою дії радіаційного фону та техногенних джерел на людину.
Прийнято розрізняти зовнішнє та внутрішнє опромінення. Зовнішнє опромінення обумовлене
джерелами, які знаходяться поза людиною. Внутрішнє опромінення людини або її органів
обумовлене радіонуклідами, які знаходяться всередині організму.
Основний внесок у середньорічні дози, які отримує населення України, обумовлений
джерелами випромінювань природного походження, такими як космічне випромінювання,
радіоактивні речовини ґрунті та будівельних матеріалах, пероральне поступлення природних
радіонуклідів, що містяться в повітрі, продуктах харчування та воді. Вдихання є найбільш
важливим шляхом поступлення радіонуклідів, які формують основну частину ефективної
дози, за ним іде зовнішнє опромінення та вживання продуктів харчування, які містять
радіонукліди. Основна частина ефективної дози, обумовленої вдиханням, пов’язана з
радоном.
Для більшості жителів України діапазон індивідуальних доз від джерел природного
походження є досить вузьким. Проте, коли розглядається радіаційний фон від природних
джерел для індивідуума, то виявляється , що деякі особи можуть піддаватись опроміненню в
дозах, значно перевищуючих середню величину. Прикладом можуть слугувати групи людей,
які проживають у регіонах, де ґрунти або гірські породи мають підвищений вміст природних
радіонуклідів, особи, які проживають у будівлях із високим вмістом радону в повітрі, а також
групи населення, що вживають у їжу продукти з високим вмістом радіоактивних речовин.
Крім того, деяка частина населення піддається опроміненню від природних джерел. На
відмінність від рівнів опромінення від джерел природного походження, які протягом багатьох
років діють на населення приблизно однаковою мірою, вплив штучних джерел може значно
змінюватись із часом. Тому з метою захисту людини від негативного впливу іонізуючих
випромінювань, обумовленого виробничою діяльністю, в Україні прийнятий Закон «Про
захист людини від впливу іонізуючих випромінювань.» Цей закон обмежує індивідуальну
дозу опромінення від техногенних джерел на рівні 1 мЗв/рік.
Поряд з індивідуальними дозами, які вказують на відносну значимість відповідного
виду діяльності, важливою характеристикою є колективна доза. Вона є сумою індивідуальних
доз, обумовлених якимось конкретним джерелом, і дає показник загального впливу джерела
на здоров’я населення. Використання колективних доз дозволяє проводити порівняння
впливу на здоровя населення різних джерел або технологій, у результаті яких виникають
іонізуючі випромінювання.

5.2 Зовнішнє опромінення від космічного випромінювання

Виміри потужності поглиненої дози космічного випромінювання з поверхні землі
ускладнені із-за наявності гамма-випромінювання земних порід, тому дозу космічного
випромінювання звичайно визначають за виконаними вимірами на різних висотах і широтах з
екстраполяцією отриманих результатів до поверхні землі. Доза, що створюється космічним
прямо іонізуючим випромінюванням і фотонами, істотно залежить від висоти над рівнем
моря і слабо залежить від геомагнітної широти. Для України в діапазоні широт 44-52º зміни

34