Page 73 - 6788

такою лінією працювати не можна. Вимагається ремонт такої
лінії або її заміна.
Заміри починають з невеликих розносів АВ (АВ/2 =
0,4 м). У такому разі струм розповсюджується на незначну
глибину, а підрахована величина позірного опору 
п
характеризує породи тільки верхньої частини геологічного
середовища. Початкова віддаль між приймальними
електродами MN становить не більше 1/3 довжини АВ.
При стабільних значеннях сили струму і опорі гірських
порід різниця потенціалів між MN змінюється приблизно
обернено пропорційно квадрату віддалі між електродами АВ. З
зростанням лінії АВ у процесі зондувань настає мить, коли (на
даній лінії MN) заміряти ∆U з похибкою не більше 5% вже
неможливо. Тоді, з зростанням довжини лінії АВ, збільшують
віддаль між електродами MN. Як правило, ця віддаль повинна
бути не більшою, ніж 1/3 АВ. Необхідно мати на увазі, що чим
менша довжина лінії MN, тим точнішими будуть результати
вимірювань при інших рівних умовах.
Коли переходять від замірів ∆U з однією віддаллю між
M 1 N до наступної - M 2 N , два останніх заміри дублюються з
2
1
двома розносами лінії АВ.
Максимальна довжина лінії АВ повинна у 5-10 разів
перевищувати заплановану глибину досліджень.
За результатами замірів ∆U та I АВ вираховують значення
 для кожного положення електродів АВ та MN і будується
п
крива ВЕЗ на спеціальному бланку з білогарифмічним
масштабом. Модуль такого бланку рівний 6,25. На
горизонтальній вісі відкладається величина напіввіддалі АВ
AB
(тобто ), а на вертикальній - вирахувані значення  (див.
п
2
рис. 4.6). Ця крива відноситься до центру приймальної лінії
MN. Позірний опір розраховується за формулою:
 U
  K MN , (4.5)
п
I AB
де К - коефіцієнт установки, який визначається за формулою
(4.3).
73