Page 217 - 6788

Гама - метод зводиться до вимірювання інтенсивності
природного гама-випромінювання порід вздовж стовбура
свердловини за допомогою індикатора (датчика) гама-
випромінювання, який знаходиться у зонді.
За величиною природної радіоактивності осадові
гірські породи можна поділити на три групи:
1 Породи високої радіоактивності - глобігеринові і
радіолярієві мули, чорні бітумінозні глини, аргиліти та
глинисті сланці, калійні солі.
2 Породи середньої радіоактивності - неглибоководні
та континентальні глини, глинисті пісковики, мергелі,
глинисті вапняки та доломіти.
3 Породи низької радіоактивності - ангідрити, гіпси,
піски, пісковики, вапняки, доломіти. Зауважимо, що із
збільшенням у породі глинистих частинок підвищується
радіоактивність. За одиницю інтенсивності гама-
випромінювання прийнята потужність експозиційної дози в
А/кг.
Нейтронні методи засновані на дослідженні ефекту
взаємодії потоку нейтронів з гірською породою. З цією метою
у свердловину спускають глибинний прилад, в якому
розміщені джерело швидких нейтронів і на певній відстані від
нього - індикатор гама-квантів або нейтронів. Результати
виміру нейтронних методів подаються в умовних одиницях.
За умовну одиницю приймають покази, які відповідають
прісній воді.
Однією з модифікацій нейтронних методів є
нейтронний-гама-метод (НГМ), який заснований на
реєстрації гама-випромінювання, що виникає в результаті
радіаційного захоплення нейтронів ядрами породи. В гірських
породах найбільш розповсюдженим елементом, який
уповільнює і поглинає нейтрони, є водень. Отже у середовищі
з великим вмістом водню нейтрони сповільнюються і
захоплюються ближче до джерела нейтронів і лише незначна
їх доля досягає зони розміщення індикатора, при умові
великих зондів (відстань між джерелом і індикатором - L). А
тому породи з великим вмістом водню відображаються на
діаграмах НГМ низькими показами, і навпаки - у

215