Page 19 - 6788

Через те, що відлік показів приладу обумовлений не
тільки -випромінюванням еталону I , але і фоном I ф місця
еталонування, нуль абсциси еталонованої кривої зміщується
вліво на величину I ф. Величина I ф визначається шляхом
екстраполяції (продовження) початкової лінійної частини
градуйованої кривої до вісі абсцис.
Віддаль від точки перетину екстрапольованої частини
кривої з віссю абсцис до вибраного раніше початку координат,
який подано в масштабі вісі абсцис, дорівнює шуканому фону
місця еталонування (в мкР/год) (рис. 1.2).

ГРАФІК ГРАДУЮВАННЯ

n (покази приладу )

100

80

n
60
P

40

20 шкала інтенсивностті еталону
0 20 40 60 80 100 Р(мкР/год)
0
20 40 60 80 100 120
Градуювальна шкала

Рисунок 1.2 – Графік еталонування СРП

Гама-знімання відбувається по площі, на якій
попередньо розмічена сітка згідно до мерила знімання.

19