Page 115 - 6788

де U гр - величина градуювального імпульсу, мВ; значення

 U береться зі штампу кожної осцилограми;  ср - середня
гр
величина градуювального імпульсу, мм; градуювальні
імпульси завжди подаються на початку осцилограми. Їх
величину вимірюють лінійкою (у кожному каналі свій
імпульс); MN - довжина приймальної лінії, км; дані беруться з
паспорта стрічки (телурограми); 100 - масштабний коефіцієнт.

Для того, щоб побудувати векторну діаграму, на
базовій і польовій телурограмах відмічають робочі інтервали
за один і той же час. Синхронність часу встановлюється за
мітками часу. На вибраному інтервалі олівцем проводять дві
вертикальні лінії на базовій і польовій осцилограмах і
відмічають точки перетину їх з кривими в кожному каналі.
Лінійкою вимірюють амплітуду між точками перетину
вертикальних ліній з кривою в одному каналі (канал X),
враховуючи знак (якщо крива збільшується зліва на право –
знак «+», якщо зменшується зліва на право - знак «-»). На
цьому ж інтервалі вимірюють амплітуду в другому каналі
П
П
Б
Б
(каналі Y). Отримують значення E , E , E , E . Для
y
у
х
х
розрахунку складових векторів варіацій дані значення
множать відповідно на постійну каналу, яка була розрахована
за формулою (4.8). Після розрахунку будують векторну
діаграму на міліметровому папері, відкладаючи координатні
вісі X, Y (для базової точки) і V, U (для польової точки).
Щоб одержати спряжені еліпси, вектори варіацій
змінюють, тобто множать усі вектори на нормуючий множник
(R), який вибирають таким, щоб піввісі еліпсів були
завдовжки 2 - 6 см (див. рис. 4.15).
Для визначення телуропараметрів К і М на еліпсі
польової телурограми вимірюють піввісі А і В. Розрахунок
проводять за формулою:
P  A B
y
K  ; (4.9)
P  R
x

113