Page 6 - 6779

де k з - індивідуальний коефіцієнт завантаження,
р - номінальна потужність електроприймача, кВт,
н
tg - тангенс середнього коефіцінта навантаження.
c
2. За методом впорядкованих діаграм визначається
розрахункове навантаження на другому рівні електропостачання
Р  К  К Р  , (1.4)
МІІ М вик ном
де Р ном - номінальна потужність групи електроприймачів,
кВт,
K вик - груповий коефіцієнт використання за активною
потужністю за цикл t ц, Т ц, який можна визначити через
індивідуальні k вик:
K   k p  p , (1.5)
вик вик н н
k  р / р , (1.6)
вик с н
K  Р / Р , (1.7)
вик с н
де Р с – середні навантаження (математичні очікування)
індивідуального та групового графіку.
Коефіцієнт максимуму К М визначається за кривими
рисунок 1.1 або з таблиць в залежності від значення групового
коефіцієнту використання К вик за найбільш завантажену зміну та
ефективного числа електроприймачів в групі n е
  p  2
n  н . (1.8)
e 2
 p н
Ефективне число електроприймачів у групі не може бути
більшим за їх кількість.
Для групи з кількістю електроприймачів менше 4
розрахункове навантаження приймається рівним сумі
номінальних потужностей

Р МІІ  p ном . (1.9)
Для групи електроприймачів з тривалим режимом роботи
і практично постійним графіком навантаження, у яких k вик≥0,6 і
k в=1, значення К М=1.
Максимальне реактивне навантаження визначається за
формулою
'
Q  K Q , (1.10)
МII M c
де K '  1, якщо n е≥10, у інших випадках K '  1 . 1 ,
M M

5