Page 57 - 6776

через регулювальний реостат. При збільшенні струму
керування збільшується і потік Ф у, що призведе до насичення
заліза шунта, тобто збільшення його магнітного опору R тр. А
це, як вже було показано вище, викличе збільшення
зварювального струму I 2.
Зміна ступеня рознесення обмоток. Тут частина витків
вторинної обмотки W 2a знаходиться на тому ж стержні, що і
первинна обмотка, між ними встановлений нормальний
магнітних зв'язок. Дві інші котушки з числом витків W 2б і W 2в
рознесені з первинної обмотки на різні стрижні, їх магнітний
зв'язок з первинною обмоткою ослаблений.
Використання реактивної обмотки. Така додаткова
обмотка встановлюється на шляху потоків розсіювання, в
режимі навантаження в цій обмотці знаходиться ЕРС.
При послідовному узгодженому з'єднанні реактивної
обмотки із вторинною їх ЕРС складаються, що дає ступінь
великих струмів. При послідовному зустрічному включенні їх
ЕРС віднімаються, в результаті маємо діапазон малих струмів.
Переміщення обмоток. Первинна і вторинні обмотки
можуть перебувати на одному стрижні, але на значній відстані
одна від одної, в результаті чого одержують великі струми
розсіювання Ф 1р і Ф 2р. Регулювання режиму в цьому випадку
здійснюється зміною відстані між обмотками.
Зміна з'єднання котушок первинної і вторинної
обмоток. Якщо первинна і вторинна обмотки містять кожна
по дві котушки, з'являється ще одна можливість ступінчатого
регулювання. У варіанті 1 використовується половина
обмоток трансформатора - одна первинна і одна вторинна
котушка, в цьому випадку опір трансформатора Х Т1 = Х 1 + Х 2.
У варіанті 2 дві котушки первинної обмотки з'єднуються
послідовно, дві котушки вторинної обмотки з'єднані також
послідовно. При цьому індуктивний опір двох половин
трансформатора сумується, тому опір трансформатора Х Т2=
2Х 1 + 2Х 2 =2Х Т1 - удвічі вищий, ніж в першому варіанті, а
струм - відповідно нижчий. У варіанті 3 котушки первинної

56