Page 64 - 6773

Механічна витратометрія дозволяє встановлювати
кількість рідини, що поглинається, по пластах або їх частинах
(інтервалам), оцінювати повноту участі пластів в
заводнюванні. Термометрія, проведена в процесі закачування,
дає додаткову інформацію про поглинаючі інтервали в зоні
нечутливості гідродинамічного витратоміру, а також
указують на можливі перетікання за колоною нижче за
інтервал перфорації.
Так, на рисунку 5.7 показано, що вода, яка нагнітається,
за даними витратоміру РГД-4 поступає в пласт,
перфорований в покрівельній частині, в інтервалі 2387-
2403 м, причому велика частина води, що закачується, йде в
нижні його отвори. Але за термограмою, записаній в режимі
нагнітання, видно, що рух води продовжується і за колоною –
вона перетікає в неперфоровану водоносну частину пласта.
Однозначна відповідь про дійсний інтервал поглинання води
дає термограма, отримана в зупиненій свердловині, вона
якісно характеризує пласт-поглинач, ступінь охолоджування
якого залежить від його прийомистості і тривалості
знаходження під закачуванням, а також від температури води,
що нагнітається. У нашому випадку інтервал поглинання
води (2387-2420 м) значно більше інтервалу перфорації.
При роботі в нагнітальних свердловинах для
правильного тлумачення результатів досліджень важливо
знати розподіл тиску в пластах або їх частинах.
Якщо в початковий період розробки різниця тиску в
сусідніх пластах невелика, то на пізніших стадіях при
нерівних величинах прийомистості і співвідношення відборів
і закачування вона може досягати значних величин. У цих
умовах профілі поглинання пластів можуть спотворюватися,
не відображати потенційні можливості колекторів і давати
неправильне уявлення про досконалість розтину і освоєння
пластів під нагнітання.

63