Page 75 - 6753
P. 75
Для аналізу застосування трьохступеневого спалювання на котлах
можна розглянути два напрямки: розробка нових конструкцій з
установкою додаткових пальників і удосконалення існуючих схем
спалювання з використанням пальників верхнього ярусу для
створення відновлювальної зони.
В котлах з рідким видаленням жужелю більш перспективним є
перший напрямок. Обидва варіанти використовують для котлів з
твердим видаленням жужелю. Зниження концентрації NO x на
3
250−300 мг/м при двохярусному компонуванні пальників може
досягатися включенням схеми спрощеного трьохступеневого
спалювання, яка реалізується шляхом зменшення надлишку повітря в
пальниках верхнього ярусу в результаті прикриття шиберів
вторинного повітря та створення у верхній частині паливні зони OFA
шляхом введення «верхнього» повітря до досягнення коефіцієнтом
надлишку повітря α значень 1,20-1,25 з метою допалювання горючих
речовин у паливні, які ще не згоріли.
Необхідно відзначити, що зменшення виходу NO x шляхом
створення на деяких ділянках паливні зон з нестачею повітря та з
відновлювальним середовищем може супроводжуватися утворенням
сірководню в цих зонах. Наявність H 2S у газах, що омивають паливні
екрани, при спалюванні сірчистого вугілля викликає сульфідну
корозію екранних труб. При спалюванні високосірчистого вугілля в
котлах надкритичного тиску сульфідна корозія труб може досягати
декількох міліметрів за рік.
Розробка та дослідження цього способу були започатковані в
1980-і роки і до цього часу продовжуються в Японії, США, Німеччині,
Росії та Україні. Наявний досвід показав, що використання технології
Reburning не є економічно доцільною при застосуванні
малотоксичних пальників та ступінчастої подачі повітря.
В Україні такі дослідження проводилися в різних наукових і
пуско-налагоджувальних організаціях, серед яких виділяються
інститут вугільних енерготехнологій НАН України, НТУУ “КПІ ім.
75