Page 5 - 6753
P. 5
Передмова
Сучасне суспільство не може існувати без енергії, необхідної для
забезпечення різних потреб, в тому числі виробничих та побутових.
Основну роль в забезпечення життєдіяльності людства відіграє
теплова та електрична енергія. Суттєве місце в економіці будь-якої
держави займають об’єкти генерації вказаних видів енергії, які
знаходяться в центрі уваги, як центральних органів управління, так і
громадськості.
Сонце, вода, вітер, а в подальшому і викопні джерела енергії
використовуються людством досить інтенсивно. Тому, слід зазначити,
що у використанні запасів багатьох видів сировини, зокрема
енергетичної, до яких слід віднести рідкі, газоподібні вуглеводні, а
також тверде викопне паливо (кам’яне вугілля і горючі сланці),
людство перебуває на досить низькому рівні свого розвитку,
безтурботно знищуючи їх запаси. При теперішньому темпі
споживання рідких вуглеводнів їх розвіданих запасів вистачить на 40-
50 років, а твердих - як мінімум на 400 – 450 років. Тому розумне
відношення до ефективного використання паливної сировини повинно
бути в центрі уваги науковців та інженерів. Україна, як держава, що
географічно знаходиться в центрі Європи, має такі ж проблеми як і її
сусіди по континенту.
Базовою галуззю економіки будь-якої держави є її енергетична
система. Основою об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України,
яка забезпечує ефективне функціонування господарського комплексу
(промисловість, сільське господарство, житловий сектор та соціальну
сферу) є гідроенергетика, теплова та атомна енергетика, а також
відновлювальні та альтернативні джерела енергії, які останнім часом
інтенсивно розвиваються.
За висновками експертів різного рівня, як вітчизняного так і
міжнародного значення, енергетична галузь України, зокрема теплова
енергетика, знаходиться в критичному стані. Це зумовлено
позаграничним фізичним та технологічним зношенням застарілого
технологічного обладнання (на даний момент майже 90 % вугільних
блоків), а також диспропорцією між базовими, напівпіковими та
піковими потужностями джерел генерації. Економіка України
5