Page 25 - 6753

що можуть працювати в різних режимах роботи: базових, що

працюють з постійною заданою потужністю, та маневрових, здатних
швидко і в широких межах змінювати величину виробництва
електроенергії з високими техніко-економічними показниками.

Маневрові потужності поділяються на пікові (максимальне

навантаження упродовж доби) та напівпікові (помірні зміни обсягів
споживання). Для забезпечення стабільної роботи ОЕС України в

структурі генеруючих потужностей базові повинні складати 50-55 %,
напівпікові – 30-35 %, а пікові - 15 % [20].

Для структури генеруючих потужностей ОЕС характерним є
недостатність маневрових потужностей (див. табл. 1.3). Потужності

ГЕС та ГАЕС, які можуть бути високоманевровими піковими
потужностями, складають лише 10.5 % (проти 15%), необхідних для

забезпечення стабільної роботи ОЕС України; енергоблоки ТЕС 100-
200 МВт, які можуть ефективно використовуватися як маневрові

напівпікові потужності, складають 17 % (проти необхідних 30-35 %).
Крім того, станом на 1.01.2013 року із 48 пиловугільних 100-200 МВт

загальної встановленої потужності 9 000 МВт 11 блоків потужністю
1 800 МВт відпрацювали більше 300 тис. годин, 3 блоки загальною

потужністю 600 МВт зупинені на реконструкцію, 1 блок потужністю
200 МВт перебуває в довгостроковому резерві з елементами

консервації. Тому поширеною практикою є використання в
маневрових напівпікових режимах, окрім пиловугільних блоків ТЕС

потужністю 100 та 200 МВт, пиловугільних блоків 300 МВт, які для
цього непристосовані. Ситуацію ускладнює будівництво

електростанцій, які використовують відновлювальні джерела енергії.
Вони працюють винятково в базовому режимі та через нестабільність

первинного ресурсу, потребують великих обсягів резервування, що
може бути забезпечено лише ТЕС з відповідними маневровими

характеристиками.
Нижче в таблиці 1.9 приведені дані по максимальному та

мінімальному споживанні потужності протягом доби.

Аналіз приведених вище даних показує, що різниця між

25