Page 100 - 6753
P. 100

забезпечення  електричною  енергією  зможуть  працювати    на

                  низькоякісному  твердому,  рідкому  чи    газоподібному  паливі  без
                  новітніх  ресурсозберігаючих  технологій  в  тепловій    енергетиці
                  неможливо.

                       Для  корінного  підвищення  ефективності  ТЕС  важливе  значення

                  має     виведення       із   експлуатації       старого      низькоекономічного
                  обладнання, та заміна його перспективним, яке забезпечує радикальне

                  зниження  затрат  на  виробництво  електроенергії  та  тепла,  зниження
                  витрат палива та збільшення коефіцієнта використання потужності, а

                  також  зменшення  викидів  в  навколишнє  середовище  та  ремонтних
                  затрат.

                       Ще більший позитивний ефект може бути досягнутий тільки при
                  спільній  роботі  паротурбінних  і  газотурбінних  установок,  в  яких

                  використовується  сучасні  технічні  рішення  у  сфері  теплотехніки  та
                  теплопередачі[86].

                       Для вирішення вказаних вище проблем у вітчизняній енергетиці
                  повинна  використовуватися  технологічна  платформа  “Екологічно

                  чиста  теплова  енергетика  високої  ефективності”,  як  складова
                  “Енергетичної стратегії 2030”, а також діючої на даний момент нової

                  програми    “Енергетичної  стратегії  2035”  -  інструмент,  що  включає
                  поєднання       перспективних         комерційних        технологій,          нових

                  технологічних  та  промислових  досягнень,  скерованих  на  об’єднання
                  зусиль всіх зацікавлених сторін(малого та середнього бізнесу, науки,

                  держави,  громадянського  суспільства)  на  основі  вдосконалення
                  нормативно-правової бази.

                       Ідея  створення  комбінованих  парогазових  установок,  які
                  використовують продукти згоряння палива  та водяну пару, як робоче

                  середовище,  вперше  була  озвучена  французьким  вченим  Саді  Карно
                  на  початку    ХІХ  століття.  Карно  запропонував  схему  поршневої

                  парогазової  установки  і  обґрунтував  головну  умову  створення
                  ефективної  парогазової  установки  −  використання  продуктів

                  спалювання  в  газовій  турбіні  з  одночасною  утилізацією  теплоти

                  відхідних газів  для отримання водяної пари робочих параметрів для





                                                                                                    100
   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105