Page 46 - 6731

вершини тріщини на віддалі  отвір. При цьому  збіль-
шується, оскільки замість гострої вершини тріщини (зви-
чайно атомних розмірів) виникає отвір порівняно великого
радіуса (рис. 8.1).

Тріщина
∆ ∆
Рисунок 8.1– Спосіб зупинки тріщини

В усіх випадках описану процедуру висвердлювання
отворів слід застосовувати з деякою обережністю. Очевидно,
що тріщина присутня в матеріалі і після висвердлювання
отворів, але фронт тріщини на глибині матеріалу може
розташовуватися перед отвором, а отже при навантаженні
тріщина може продовжувати рости і вийде за межі отворів. В
таких випадках після висвердлювання отвору ретельно
зачищені ділянки перед отвором нагрівають газовим паль-
ником. Якщо тріщина появляється на поверхні, операцію
висвердлювання повторюють, збільшуючи віддаль  до кінця
тріщини.

8.2. Гальмування тріщин

В динамічному випадку проблема набагато ускладню-
ється, адже мова йде про гальмування тріщини, яка росте з
величезною швидкістю в умовах, можливо, ударних наван-
тажень. Склалося навіть уявлення про принципову неможли-
вість гальмування започаткованого швидкого лавиноподіб-
ного поширення тріщини. Проте ситуація не є вже зовсім без-
надійною. Опишемо деякі способи управління тріщиною.
Управління розвитком тріщини стало можливим на основі
аналізу напружень в околі кінчика тріщини.
Англійський професор Кук виконав розрахунок напру-
жень в околі кінчика тріщини з кінцевим радіусом. На рис. 8.2
наведено картину напружень розраховані для тріщини дов-
жиною 2 мкм і радіусом кінчика 1 Å. Частина тріщини, при-
легла до вершини, заштрихована. Криві лінії проходять через
точки тіла, в яких коефіцієнт концентрації залишається

45