Page 20 - 6726

ваги споруд; вібрації від механізмів; додаткового зволоження
за рахунок господарських вод, витікань, поливів; розробки
відкритим і закритим способами родовищ корисних копалин.
Зсуви є найрізноманітнішими за типами, чинниками
утворення, механізмами розвитку і поширенням серед
схилових гравітаційних явищ.
Всі протизсувні заходи поділяються на пасивні
(попереджувальні) і активні.
До першої групи заходів належать :
1) заборона підрізання зсувних схилів і влаштування
на них різних виїмок;
2) неприпустимість підсипань як на схилах, так і над
ними в межах загрозливої смуги;
3) заборона будівництва на схилах;
4) заборона виконання вибухових і гірничих робіт
поблизу зсувних ділянок;
5) обмеження швидкості руху поїздів у зоні, що
прилягає до зсувної ділянки;
6) неприпустимість знищення деревно-чагарникової і
трав‘янистої рослинності;
7) заборона поливання земельних ділянок, а інколи і їх
розорювання;
8) неприпустимість скидання на зсувний схил
зливових, талих, стічних та інших вод.
Кам‘яні осипи (куруми, кам‘яні потоки, кам‘яні ріки) –
це накопичення каміння на схилах, які займають значні площі
(до кількох квадратних кілометрів). Вони повільно
опускаються вниз, ускладнюючи будівництво. Осипи можуть
розглядатися: а) як геологічний процес; б) як великоуламкові
породи; в) як своєрідні пологоопуклі форми рельєфу.
При вивченні обвалів виділяють дві стадії: а) виявлення
обвалонебезпечних ділянок і ділянок, яким обвали не
загрожують; б) обстеження окремих ділянок майбутнього
будівництва. На першій стадії перед інженером-геологом
постають наступні завдання:
1. Виявлення і картування обвалобезпечних і
небезпечних ділянок.
2. Встановлення можливих напрямків руху і очікуваних
об‘ємів, швидкостей і дальності падіння обвалів.
3. Збір натурних і архівних даних, опитування
населення.
4. Аналіз випадків руйнівної дії обвалів на споруди в

19