Page 26 - 6717

Формула для визначення частоти бокових коливань кулі вібратора може
бути отримана шляхом диференціювання рівняння руху його робочого органу

1 Q 
f  P , (2)
б 2 2
k  R ( R  R ) 
2 K 0 K К
де k 2- дослідна величина;

Q - витрата промивального розчину через вібратор;

R ,R – радіус кулі та радіус каналу вібратора;
K 0

  , – густина промивального розчину та матеріалу кулі вібратора.
P К
Значення дослідної величини розраховуємо за формулою

k 2  , 2 31k 1  5 . 0   5 . 1 , (3)

де k 1 – константа, яка отримується в процесі диференціювання та спрощен-

ня рівняння руху кулі вібратора, k 1=0,372.

Співвідношення між радіусами кулі R к та гідравлічного каналу R має виг-
0
ляд

R  , 1 08 R (4)
0 K

Отримані з використанням рівняння (2) теоретичні значення можуть по-

рівнюватись з експериментальними величинами.

Значення тисків на вході та на виході вібратора отримані з використан-

ням мембранних тензодавачів, дозволяють визначити коефіцієнт гідравлічного

опору проточної частини пристрою

V 2 P  P вих  P
вх
h  о  2  2 , (5)
2g  p V  p V
2 2

де  - коефіцієнт гідравлічного опору проточної частини вібратора;

V –швидкість промивального розчину в проточній частині вібратора;

Р вх, Р вих - експериментальні значення тисків на вході та на виході вібрато-

ра;

P - втрати тиску в проточній частині вібратора.