Page 46 - 6711

5 Методичні рекомендації

5.1 Контактне навантаження q на спряжених поверхнях
деталей, з'єднаних з гарантованим натягом N визначається з
формули Ляме

 , (6.1)
  d
N  10 3   q  c 1  c 2 


 E 1 E 2 
де N – натяг, мкм; q – контактне навантаження на спряжених
поверхнях, МПа; d – номінальний посадочний діаметр, мм; Е 1,
Е 2 – модулi пружності спряжених деталей, МПа; с 1 і с 2 –
коефіцієнти, що визначаються за формулами 6.2.
Якщо спряжені деталі виконані з однакового мате-
ріалу, то модулі пружності Е 1 = Е 2. Для сталей приймається
4
4
Е = 2110 МПа, для чавунів – Е = 1110 МПа.
 d  2  d  2


1  1  1   

c   d  2   ; c   d 2  2   , (6.2)
1
2
2
1


1


1  d  1  d 




 d   d 2 
де d 1 – діаметр отвору у валі (для суцільного вала d 1 = 0); d 2 –
зовнішній діаметр маточини; μ 1, μ 2 – коефіцієнти Пуасcона
відповідно для матеріалу вала і матеріалу деталі, спряженої з
валом. Для сталей приймається μ = 0,28, для чавунів μ = 0,25.
5.2. Крутний момент в Н м, що може передаватися
з'єднанням з гарантованим натягом визначається за формулою

2
M кр = 0,5·π·d ·l·q·f , (6.3)

де l і d – відповідно довжина і діаметр посадочної поверхні, м;
f – коефіцієнт тертя між спряженими поверхнями (вибираєть-
ся з табл. 6.2).
5.3 Умова передачі крутного моменту через з'єднання з
гарантованим натягом
M КР = K·M e , (6.4)
де k – коефіцієнт запасу зчеплення спряжених деталей
(приймається рівним 1,0 – 1,3); M e – експлуатаційний крутний
момент, що передається з'єднанням.
46