Page 12 - 6710

6 Правові інститути, що складають загальну частину
гірничого права.
7 Правові інститути спеціальної частини гірничого
права.
8 Особливості змісту правового регулювання окремих
видів гірничих відносин. Визначення “принципу” права.
9 Зміст основних принципів гірничого права.

3.2 Загальна характеристика
Гірничого Закону України
Дія Гірничого Закону поширюється на правовідносини у
сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій,
гірничих об’єктів (далі – гірничі підприємства), що
займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою
корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом,
ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-
дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території
України, її континентального шельфу та виключної (морської)
економічної зони, незалежно від їх форми власності та
підпорядкування, а також підприємства, установи, організації,
громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб,
осіб без громадянства.
Правовідносини у сфері діяльності гірничих
підприємств, що здійснюються на підставі угоди про розподіл
продукції, регулюються Законом України "Про угоди про
розподіл продукції" та такою угодою. Діяльність за угодою
про розподіл продукції регулюється положеннями цього
Закону, якщо інше не передбачено законом та угодою про
розподіл продукції.
Гірничі відносини, що виникають у процесі діяльності
гірничих підприємств, регулюються:
– Конституцією України (254к/96-ВР), цим Законом,
Кодексом України про надра (132/94-ВР), законами України
“Про охорону навколишнього природного середовища” (1264-
12), “Про аварійно-рятувальні служби” (1281-14), “Про
цивільну оборону України” (2974-12), “Про охорону праці”
(2694-12), “Про підприємства в Україні” (887-12), “Про
пожежну безпеку” (3745-12), “Про забезпечення санітарного
та епідемічного благополуччя населення” (4004-12), іншими
законами України та прийнятими відповідно до них
нормативно-правовими актами, зокрема: (Абзац перший

10