Page 66 - 6704

Довгостроковий період – це проміжок часу, достатньо
тривалий для того, щоб підприємство могло змінити обсяг
усіх ресурсів, що використовуються, і навіть обсяг
виробничих потужностей.
Так, наприклад, якщо б на заводі "Позитрон" найняли
додатково ще 20 робітників, то це було б короткостроковим
коригуванням. Але коли б добудували ще один цех і
встановили там устаткування, то це уже довгострокове
коригування. При цьому, зазначимо, що ці два періоди
відрізняються один від одного не тривалістю. В галузях легкої
промисловості можна провести заміну виробничих
потужностей навіть за один день, а в важкій промисловості на
це потрібно набагато більше часу.
Розглянемо різницю між дією факторів в коротко- і
довготерміновому періодах (рис. 6.3).
Нехай фірма в даний час виготовляє 55 одиниць
продуктів харчування, використовуючи 1 одиницю трудових
ресурсів і 3 одиниці капіталу (точка A). Вона хоче розширити
обсяги виробництва до 90 одиниць. Нехай ціна факторів така:
одиниця праці коштує 30 грн. і одиниця капіталу коштує 10
грн. Тоді витрати в точці А становитимуть: 30•1+10•3=60 грн.
В довготривалому періоді і праця і капітал – змінні
фактори, і додаткова продукція може бути виготовлена за
допомогою 5 одиниць капіталу і 2 одиниць праці (точка Е).
Витрати в цьому випадку становитимуть 30•2+10•5=110 грн.
Однак протягом короткого періоду ми не можемо
змінити обидва фактори одночасно. Отже, єдиний спосіб
збільшення обсягу продукції – збільшення фактора праці
(трудомісткості) при незмінному факторі капіталу (точка С). В
цій точці витрати становитимуть: 30•3+10•3=120 грн., що на
10 грн. більше, ніж витрати в довготривалому періоді.
Наведений приклад ілюструє те, що фірми постійно
приймають короткострокові рішення і одночасно планують

66