Page 14 - 6704

отримати одиницю іншого продукту. У нашому випадку
вартість виготовленого взуття визначається тією кількістю
верстатів, від виробництва яких доводиться відмовитися. Такі
невикористані можливості і є альтернативною вартістю
випущеної продукції. Це те, від чого доводиться відмовлятися,
щоб одержати бажане. У цьому прикладі відмова від випуску
1 тис. шт. верстатів якраз і буде альтернативною вартістю
виробництва 1 млн. пар взуття, або, наприклад,
альтернативною вартістю виробництва 12 тис. шт. верстатів
буде відмова від випуску 3 млн. пар взуття.
Суть закону зростання альтернативної вартості
можна сформулювати так: для отримання додаткової одиниці
потрібного продукту доводиться відмовлятися від щораз
більшої кількості іншого продукту. Як видно з таблиці 1.1,
перша одиниця взуття передбачає відмову лише від однієї
одиниці верстатів, але вже для отримання другої одиниці
взуття треба пожертвувати двома одиницями верстатів,
третьої – трьома і т.д. Закон зростання альтернативної
вартості поширюється і на виробництво взуття. Збільшення
виробництва верстатів також вимагає відмови від щораз
більшої кількості взуття. Цей закон стосується виробництва
будь-яких інших продуктів.
Економічний зміст закону зростання альтернативної
вартості полягає в тому, що економічні ресурси не зовсім
придатні для повного їх використання у виробництві
альтернативних продуктів. Коли ми намагаємося збільшити
виробництво взуття, то насамперед використовуємо ті
ресурси, які найпридатніші для цього. Переміщуючись від
альтернативи А до В (табл.1.1), ми спочатку маємо змогу
обрати ресурси, найпридатніші для виробництва взуття.
Однак коли переміщуємося від В до С, від С до D і т.д.,
доводиться залучати щораз менш придатні для виробництва
взуття ресурси. Зрозуміло, що для виробництва додаткової
одиниці взуття потрібно дедалі більше таких ресурсів, а отже,

14