Page 131 - 6701

частина витрат може бути визначена також розрахунковим методом
за нормативами освітленості, опалення приміщень тощо.

На підприємствах широко використовують дослідно-
статистичний метод планування, що ґрунтується на фактичних
питомих нормах, що досягнуті за попередній період. Найпростішим є

метод розрахунку питомих норм витрат енергоресурсів за їх
середньоарифметичною фактичною витратою за кілька років.
Планову потребу цехів в електроенергії визначають за допомогою

питомих норм витрати силової (для двигунів) та технологічної енергії
на одиницю продукції, а також обсягу виробництва в натуральному або
інших вимірниках.
Силова електроенергія для виробничих цілей залежить від

потужності обладнання, що використовують, і визначається за
формулою:
W  Ф  К  К
Е  у еф з о.р ,
е.сил К  К к.д (4.20)
м

де Wу  сумарна потужність встановленого обладнання
(електромоторів), кВт;

Феф  ефективний фонд часу роботи обладнання за плановий
період, год;

Кз  коефіцієнт завантаження обладнання;
Ко.р  середній коефіцієнт одночасної роботи споживачів енергії;
Км  коефіцієнт корисної дії електричної мережі;

Кк.д  коефіцієнт корисної дії встановлених моторів на обладнанні.
Витрати електроенергії для виробничих цілей також

розраховуються за формулами:
Е  W  Ф К  ,
е.сил у еф п.с (4.21)

m
Е  Ф еф W  cos  К ,
е.сил у мч (4.22)
i 1

де Кп.с  коефіцієнт попиту споживачів електроенергії;
cos   коефіцієнт потужності електродвигунів, що встановлені;

Кмч  коефіцієнт машинного часу електроприймачів (машинного
часу роботи обладнання).
Електроенергія на освітлення визначається за формулою:
п  Ф  w  К к.д
еф
св
cр
Е е.сил  ; (4.23)
1000
129