Page 100 - 6701
P. 100

технологічного оснащення, їхнім обліком, збереженням і видаванням
            у  цехи  та  на  робочі  місця.  Поняття  технологічного  оснащення

            (інструменту)  поширюється  на  всі  види  різального  (різці,  фрези,
            свердла,         шліфувальні            круги,        протяжки,          зубила         тощо),
            вимірювального  (скоби,  пробки,  штангенциркулі,  мікрометри  тощо)

            та  слюсарно-складального  (ключі,  викрутки,  молотки  і  тощо)
            інструменту,  а  також  на  штампи,  прес-форми  та  інші  пристрої,  що
            сприяють безпосередньому виготовленню продукції.

                   Інструментальне  господарство  є  одним  з  найважливіших
            елементів системи технічного обслуговування виробництва. Від його
            правильної організації значною мірою залежать успіх роботи всього
            підприємства,  якість  продукції,  ритмічність  і  рентабельність

            виробництва. Так, витрати, що пов’язані зі зношуванням, заточенням,
            ремонтом і відновленням інструменту, коливаються в межах 815 %

            від  собівартості  продукції;  їхній  запас  становить  до  3040  %  від
            загальної  суми  виробничих  оборотних  фондів.  Витрати  на
            технологічне оснащення в масовому виробництві досягають 2530 %

            вартості        обладнання,          у    великосерійному                  10-15       %,     у
            дрібносерійному й одиничному  близько 5 %.

                   Основними           завданнями         інструментального               господарства
            підприємства,  незалежно  від  особливостей  виробництва,  є:
            визначення          потреби        в     інструменті;         планування          придбання
            (виготовлення)  оснащення;  організація  власного  виробництва

            інструментів  нових  прогресивних  конструкцій;  своєчасне  і
            безперебійне  оснащування  виробничого  процесу  (цехів,  робочих
            місць), підготовка до виробництва нових виробів; підвищення якості

            інструменту  й  організація  раціональної  його  експлуатації;  ремонт  і
            відновлення  інструменту;  організація  обліку  і  збереження;  аналіз
            ефективного використання інструменту.

                   Організаційно-виробнича                   структура             інструментального
            господарства  залежать  від  типу  і  масштабу  виробництва,
            номенклатури,  складності  інструменту  і  загальної  кількості

            працюючих            (рисунок         4.1).      На       великих        машинобудівних
            підприємствах може бути кілька інструментальних цехів різних видів
            залежно         від      частки       калібрувально-заготівельних,                 ливарних,
            ковальських,  механічних  і  складальних  цехів.  Заточувальні  та

            відновлювальні дільниці організують тільки у великих цехах, в інших
            випадках вони входять до складу інструментального цеху.


                                                           98
   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105