Page 98 - 6698
P. 98

МО  –  це  відлік  на  вертикальному  крузі,  при  якому  візирна  вісь  труби
            горизонтальна, а бульбашка рівня знаходиться в нуль-пункті.  При МО = 0˚,  і


            відліку  на  вертикальному  крузі  –  0˚,  візирна  вісь  займе  горизонтальне
            положення.


                    Для  визначення  МО  чи  MZ  зорову  трубу  приведеного  в  робоче

            положення  теодоліта  ретельно  наводять  на  віддалену  точку  і  беруть

            відліки на вертикальному крузі при положеннях Л і П після встановлення

            бульбашки рівня вертикального круга в нуль-пункт.

                    При виправленні MZ у теодолітах Т2, 2Т2 і їм подібних суміщають кінці

            бульбашки рівня вертикального круга і встановлюють відлік на вертикальному

            крузі,  рівний  МZ  –  +90˚.  Далі  обертаючи  навідний  гвинт,  точно  суміщають

            зображення  штрихів  у  великому  вікні  відлікового  мікроскопа,  а  виправними

            гвинтами рівня суміщують кінці бульбашки. Повірку повторюють. МО (МZ) не

            повинно перевищувати 10˝.

                    Величини колімаційної помилки і МО, визначені по рівновіддаленим

            цілям,  повинні  бути  постійними.  Величина  с,  як  і  МО  (МZ),  може

            змінюватись внаслідок неправильного ходу фокусуючої лінзи і позацентрового

            положення візирної осі труби.

                    Повірку цієї умови рекомендують виконувати при спостереженнях 3 − 4

            рівновіддалених від теодоліта точок, починаючи з 10 м. Одержані значення МО

            (МZ) доцільно використати при роботі для відповідних віддалей.

                    Допустима  помилка  ходу  фокусуючої  лінзи  дорівнює  2˝  для  теодолітів

            типу Т2.

                    Горизонтальна вісь теодоліта повинна бути перпендикулярна до його

            вертикальної  осі.  Неперпендикулярність  осей  теодоліта  «і»  визначають  за

            зміною колімаційних похибок с 1, с і с 2 при спостереженні візирних цілей, які

            видно під кутом нахилу ν 1 ≥ 20˚; ν = 0˚ і ν 2 ≥ - 20˚ . Після приведення теодоліта в

            робоче  положення  кожну  точку  спостерігають  при  двох  положеннях

            вертикального  кругу  (ці  дії  складають  один  прийом)  і  обов’язково  парним

            числом прийомів для виключення хитання вертикальної осі.




                                                                                                          98
   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103